когда упоминается город брянск, многие считают, что он находится в белоруссии. мы развеем это неверное представление.
хотя и соседствует брянск с вышеназванной республикой, испокон веков находится все-таки в пределах россии. брянская область расположена в части страны к юго-западу от москвы, на границе с украиной и белоруссией.
брянщины насчитывает более тысячи лет. когда-то город назывался «дебрянск», по аналогии с дебрями, окружавшими территорию. некоторые уверены, что именно в брянских лесах орудовал соловей-разбойник. власти города собираются, но все никак не решатся поставить памятник этому былинному персонажу.
город был заложен в 985 году как крепость. остатки самого первого городского поселения были найдены археологами на кургане, именуемом в народе чашиным.е осмелились углубиться вглубь здешнего леса. после разгрома чернигова и смерти удельного князя михаила его сын князь романпереехал в брянск, став первым
кинотеатр победа в брянске
к майскому парку практически примыкает кинотеатр «победа». кинотеатр появился в бежице в 1932 году, в то время он назывался «октябрь». это был первый двухэтажный кинотеатр в
Доволі часто ми чуємо від людей нарікання щодо оточення чи суспільства. Інколи кожному з нас хочеться звинуватити інших у своїх невдачах, бо це легше. Погано склав іспит, бо не виспався через гучну музику в сусіда, машина швидкої до запізнюється, бо водій ледащо, а дороги погані, бо комунальники нероби тощо. А хто з нас замислюється, перш ніж нарікати на суспільство, яка наша власна у ньому роль і чи вповні ми її виконуємо, щоб мати право на незадоволення іншими?
Мені здається, передусім треба починати з себе. «Прибрався сам уранці – ретельно прибери і свою планету» – це слова Маленького принца з однойменної повісті А. Сент Екзюпері. Хлопчик, як ми дізнаємося з його розповіді, живе на крихітній планетці, яка може розірватися від коріння баобабів, якщо вчасно його не викоренити. Тож щодня мешканцю цієї планети доводиться позбуватися найменших паростків небезпечного для його землі дерева.
Зрозуміло, що історія фантастична, а нашій планеті не загрожує коріння баобабів. Однак йдеться про те, що людина має брати ініціативу й відповідальність на себе задля загального добра. Кожна у тій мірі, що йому відведена.
Продавчиня у магазині мала б ввічливо та вправно обслуговувати клієнтів, робітник на заводі чи фабриці пильнувати свою справу, учень сумлінно навчатися тощо. Нескінченно можна перелічувати, що й кому треба робити. Але усі ці настанови зводяться до одного простого висновку. Якби кожен просто відповідально ставився до своєї роботи чи діяльності загалом, то картина світу стала б кращою, досконалішою.
Якщо кожен щодня прибиратиме свою «планету», то не буде жодного приводу для нарікань на оточення. Отакий, як на мене, секрет ідеального суспільства.
