ответ:За норвезькими законами сімдесятих років XIX століття жінка мала обмежені, порівняно з чоловіком, права — і не тільки в галузі політичних та суспільнії правових відносин. Чоловіка вважали за керівника дружини й у моральній, і в релігійній сфері. Саме він визначав, чи варта вона бути вихователькою власній дітей. Але навіть такі традиції не виключають поваги до жінки як до особисті ті, до людини. Хельмер свою дружину лагідно називає «жайворонком», «білочкою», сам підбирає для неї карнавальний костюм, танок. Більше того, він визначає, скільки їй треба насолоджуватися тріумфом, бути серед гостей. Вона, немов дитина, не має власного ключа від поштової скриньки, тобто вся кореспонденція що приходить, проходить через руки чоловіка.
Объяснение:
