ріст бактерій — процес, при якому при поділі клітини з кожної бактеріальної клітини виникає дві дочірні бактерії — клони. в результаті виникає локальне подвоєння числа бактерій. не обов'язково обидві дочірні клітини виживають, проте, якщо число бактерій, що виживають, у середньому більше за одиницю, бактерійне населення піддається експоненціальному росту.
у процесі росту зовнішній вигляд грибів може змінюватися до невпізнання. спочатку розвивається пухнастий, іноді у вигляді тяжів міцелій, який може також нагадувати вату або павутину. міцелій у одних грибів зберігає життєздатність 10-12 днів, а у інших багато років. після того, як на міцелії формуються структури спороношення, гриб набуває інший вигляд. у ряду мікроскопічних грибів такий період настає дуже швидко, вже через кілька днів. це можна відзначити на прикладі пеніцила. його колонія на культурі спочатку виглядає білою і пухнастою, а незабаром (через 4-5 днів) змінює свій колір на блакитний або зелений і стає порошкоподібною через безліч спор. у багатьох грибів-паразитів рослин спори формуються вже через кілька днів після зараження рослин.
тваринний організм протягом життя змінюється завдяки процесам росту і розвитку. індивідуальний розвиток тварин триває все життя.
під ростом розуміють збільшення розмірів організму, його маси.
розвитком називають процес ускладнення структури організму, спеціалізації і диференціації його органів та тканин внаслідок якісних змін.
індивідуальний розвиток тварин поділяється на два основних періоди:
– внутрішньоутробний (ембріональний);
– після утробний (постембріональний).
ріст і розвиток рослин до важливих процесів життєдіяльності організму відносяться процеси росту та розвитку. в одному й тому ж організмі процеси росту та розвитку можуть пов’язуватися по-різному, в залежності від цілого ряду факторів. разом з тим, вони нерозривно пов’язані між собою, залежать один від одного та взаємно обумовлюють один одного. особливості росту та розвитку характеризуються здатністю організму використовувати умови життя, від яких залежить кінцева продуктивність рослини, вміст у його тканинах пластичних речовин, життєздатність організму та його стійкість до несприятливих умов існування
тривалість життя; тварин декулька років,рослин
як і інші організми рослини мають обмежену тривалість життя. у різних рослинних організмів вона може коливатися від кількох десятків годин до кількох місяців та десятків і навіть тисяч років. рослини поширенні найбільш різноманітним є рослинний світ в екваторіальних широтах. клімат там жаркий і вологий протягом року. це сприяє буйному росту рослин, які утворюють розкішні ліси. дерев у екваторіальному лісі так багато, що вони утворюють кілька ярусів, а їх крони змикаються у суцільне зелене шатро.у тропічних широтах, де клімат жаркий і посушливий, тепла достатньо, але рослинам бракує вологи. тому рослини утворюють сильно розріджений покрив. до таких умов пристосувалися, наприклад колючі чагарники з дуже дрібними листочками, що випаровують якнайменше вологи.
у помірних широтах, де зима холодна, літо тепле, а опадів достатньо, ростуть ліси. хвойні ліси утворюють сосна, ялина, модрина. дерева широколистих лісів – дуб, бук, граб, липа – на зиму листя. у південній частині помірного поясу, де опадів менше, панує трав’яниста рослинність (полин, ковила, типчак).
в арктичних широтах протягом всього року переважають низькі температури повітря. тому рослинність бідна: мохи, лишайники, чагарнички (брусниця, чорниця, морошка).
сообщение о кутузoве
михаил илларионович кутузов родился в 1745 году. отец его был военным инженером. гены, как мы видим, прямым образом сказались на жизни михаила. он с детства стремился к знаниям, любил изучать иностранные языки, арифметику, много читал. когда мальчик подрос, попал в артиллерийскую инженерную школу, где быстро освоился на новом месте. его любили за веселый нрав и его способности. вскоре михаил кутузов стал служить адъютантом у генерал–фельдмаршала гольштейн – бекского.
адъютантом он ходил недолго и вскоре перешел на действующую военную службу. воинский путь начал в 19 лет, в звании прапорщика. в 1764 армия направилась в польшу, вместе с ней и кутузов, но уже в чине капитана.
в 1770 году, когда кутузову было 25 лет, он попадает под начало румянцева, армии которого, ведут боевые действия против турецких войск в молдавии и валахии.
после недолгой службы у румянцева, михаила переводят в крымскую армию. в сражении под алуштой, он получает серьезное ранение. пуля угодила кутузову в голову, но он выжил, долго лечился, а по возвращению на родину, был опять назначен служить в крымские войска. михаил илларионович участвовал во взятии неприступного измаила – знаменитой турецкой крепости.
в начале новой -турецкой войны кутузов руководил корпусом, оберегавшим границы россии по бугу. вскоре его войска включили в состав действующей армии. главнокомандующий армии потемкин, приказал войскам осадить измаил. осада проходила тяжело, солдаты гибли от болезней и турецких вылазок. штурм измаила начался 12 декабря, на левом фланге атаки колонной №6 командовал михаил илларионович, он повел войска в атаку, и прорвал турецкую оборону. измаил был взят. кутузов был назначен комендантом крепости. стоит отметить, что во время осады, он опять был ранен в голову, и потерял глаз.
в 1793 году кутузов становиться послом россии в константинополе. позже михаил илларионович возглавлял сухопутные войска в финляндии. потом был генерал–губернатором петербурга. в 1802 году был уволен с должности. вскоре началась война с францией и 1805 году он руководил заграничным походом армии. из-за больших амбиций александра i и его разногласий с кутузовым, армия не снискала славы в своих заграничных походах. в 1807 году россия подписала тильзитский мир.
в 1809 году началась война с турцией. армии не удалось взять крепость браилов, из-за поспешных действий генерала – фельдмаршала прозорского. однако, последний интригам скинул всю вину на кутузова, после чего михаила илларионовича удалили из армии.
в 1812 году началась отечественная война. войска отступали, положение сложилось критическое. для спасения россии императору александру пришлось забыть про свои личные отношения с кутузовым, и попросить его спасти россию. до назначения главнокомандующим, кутузов руководил ополченцами петербурга, и за время простоя сумел разработать правила подготовки ратников и тактику партизанских действий. именно партизаны, и народные ополчения сыграли не маловажную роль в будущей победе.
михаил илларионович дал генеральное сражение французской армии на бородинском поле, недалеко от москвы. в бородинской битве не было ни победивших, ни проигравших. бой был с обилием потерь с обеих сторон. на военном совете в филях кутузов принимает решение оставить в москву. он сделал сильный ход, ведь только после взятия москвы, началась серия поражений наполеона. французская армия пьянствовала, в ней нарушилась дисциплина.
кутузов надломил противника и обратил его в бегство. ситуация в 1812 году была критической и военному гению кутузову и самоотверженности народа, нашим предкам удалось разгромить неприятеля.
михаил илларионович умер 28 апреля 1813 года. почти два месяца гроб с его телом везли к петербургу. за несколько километров до города гроб сняли с лошадей и понесли на руках. гроб несли до казанского собора, где и похоронили великого полководца.
михаил кутузов, без сомнений герой, полководец с большой буквы. был смелым воякой, любил солдат, а те отвечали ему взаимностью. любил его и простой народ, в памяти которого, он навсегда останется. михаил илларионович воевал под началом суворова и румянцева. он был продолжателем славы оружия, положенной этими замечательными полководцами.
