в ходе рассмотрения судом г. венев гражданского дела ф.с.семенова адвокат обнаружил не соответствие норм применяемого к ответчику закона конституции рф. судья , рассмотрев заявление адвоката, о противоречиях закона и необходимости прямого применения конституции рф в отношении дела ю.и. петрова не удовлетворила заявление адвоката, вынесла решение на основе противоречивых норм закона, но все же сделала запрос в конституционный суд рф. правильны ли действия судьи ? как должен действовать судья, если в ходе процесса обнаружится противоречие применяемой нормы закона конституции рф

Политика социального государства направлена на создание условий, обеспечивающих достойную жизнь и свободное развитие человека.

Российская Федерация является таким государством согласно п.1 ст.7 Конституции РФ. Кроме того, согласно п.2 ст.7 Конституции РФ в Российской Федерации охраняются труд(ст. 37 К.РФ) и здоровье людей(ст.41 К. РФ), устанавливается гарантированный минимальный размер оплаты труда (п.3 ст.37 К.РФ), обеспечивается государственная поддержка семьи, материнства, отцовства и детства (ст.38 К.РФ), инвалидов и пожилых граждан, развивается система социальных служб, устанавливаются государственные пенсии, пособия и иные гарантии социальной защиты(ст.39 К.РФ).
Также для социального государства характерно поощрение благотворительности и социально направленный экономический уклад.

Відповідь:Права́ люди́ни — комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в суспільстві.

Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. Право виступає як засобом забезпечення свободи, так і істотним засобом обмеження неузгоджених з суспільними потребами і уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади. Встановлювані заборони й обмеження повинні бути доцільними з погляду гарантій свободи, а отже, і справедливими[1].

Права людини мають природну сутність і є невід'ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об'єктом міжнародно-правового регулювання та захисту[2].

Права людини досить часто не розрізняють та плутають з правами громадянина та правами фізичної особи.

Пояснення: