Тема взаимодействия общества и государства практически не обсуждается в литературе. Между тем это очень важная проблема, решение которой имеет не только теоретическое, но и практическое значение, так как смешение государственных и общественных задач нередко приводит к очень большим негативным последствиям, что сказывается в конечном итоге на жизненном уровне народа. Поэтому надо провести демаркационную линию между обществом и государством.
Прежде всего подчеркнем, что понятие общества есть сугубо социальное понятие, и поэтому неправомерно применять его к природным процессам, как это делали и до сих пор делают многие обществоведы. П. Сорокин, например, анализируя вопросы социальной стратификации, пишет, что термин «социальная стратификация» вполне применим к растительному и животному миру. «...В растительном мире существуют различные “социальные” классы, явления паразитизма и эксплуатации, доминирования и подавления, различные уровни жизни в “экономическом” смысле (по количеству поглощения воздуха, света, влаги, по плодородию почвы) и т. п. ...С еще большим основанием то же самое можно сказать о мире животных, где социальное расслоение находит выражение: а) в существовании различных, строго разграниченных классов у пчел, муравьев и других насекомых; б) в известных фактах паразитизма, эксплуатации, доминирования, подчинения и т. п. Короче говоря, в животном мире нет сообществ, где не существовало бы расслоение»[1].
У віці 15 років особа може бути влаштована на роботу.
Для такого працівника не можна встановлювати стажування, а також має бути встановлений неповний робочий день. Робочий час не має первищувати 24 години на тиждень аробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Роботодавець не має права застосовувати працю неповнолітніх на:
важких роботах та роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці;
підземних роботах;
роботах, що передбачають підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх граничні норми;
нічних, надурочних роботах і роботах у вихідні дні.
Відповідно до статті 191 КЗпП усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щорічно підлягають обов'язковому медичному оглядові. При встановленні факту, що робота негативно впливає на здоров'я неповнолітнього, він негайно звільняється з цієї роботи і переводиться на більш легку роботу.
Объяснение:
