Відповідь:
Таке враження, що Вам завдання дали ще з задачника радянських часів. На даний час вже давно з Великої літери пишуть тільки назву Верховної Ради, а всі місцеві ради з великої літери тільки назву місцевої ради - наприклад Київська міська рада. В сільській раді не посвідчують більше договорів купівлі-продажу з часу вступу в дію Закону України "Про нотаріат", тобто з 01.01.1994 року. Та й поняття таке як "угода" з прийняттям Цивільного кодексу 2003 року , фактично з 01.01.2004 року - "кануло в лету" - тепер "правочин, договір" Це Вам просто інформація для вірного написання термінів. Але суть завдання не у цьому, тому:
1. Підставою для повноважень представника є довіреність. Письмовий документ, який видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами є Довіреністю (ст. 244 Цивільного кодексу України).
2. Івасенко, навіть якби б була офіційною дружиною Кравченка, не мала права без довіреності підписувати договір.
3. Згідно вимог ст. 658 Цивільного кодексу України "Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару". На мій погляд, укладення договору особою, яка не уповноважена на це, тягне за собою його нікчемність, так як порушено основні права громадянина України - право на захист приватної власності.
4. У даному випадку договір купівлі-продажу є нікчемним, в силу недотримання форми посвідчення ( ст. 220 ЦК України), порушення публічного порядку (ст. 228 ЦК України). Згідно вимог Цивільного кодексу України, який набув чинності 01.01.2004 року, Закону України "Про нотаріат" - договір купівлі-продажу майна повинен бути нотаріально посвідчений, а ст. 37 Закону України "Про нотаріат" посвідчення договорів посадовими особами органів місцевого самоврядування не передбачено. До їх повноважень належить : 1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) видають дублікати посвідчених ними документів; 4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 5) засвідчують справжність підпису на документах; 6) видають свідоцтва про право на спадщину; 7) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.
Пояснення:
Управленческое решение — 1) важнейший вид управленческого труда, а также совокупность взаимосвязанных, целенаправленных и логически последовательных управленческих действий, которые обеспечивают реализацию управленческих задач[1]; 2) творческое, волевое действие субъекта управления, которое основывается на знании объективных законов в сфере функционирования управляемой системы и анализа информации об её функционировании. Данное действие заключается в выборе цели, программы и деятельности коллектива в сфере разрешения проблемы или в сфере изменения цели[2].
