Надо ли легализовать лоббизм?
2) Как вы относитесь к лоббизму?
3) Есть ли в России легализованные процедуры или механизмы похожие на лоббизм?
4) Есть ли нелегализованные технологии лоббизма, как они могут быть реализованы?
5) Можно ли лоббизм рассматривать как форму взаимодействия общества и государства?

Відповідь:

Згідно вимог цивільного законодавства будь-яка повнолітня дієздатна особа на випадок своєї смерті має право залишити  все своє майно  або його частину  у спадщину фізичним особам  або іншим учасникам цивільних відносин, незалежно від наявності  у цього заповідача з цими особами сімейних або родинних відносин.

Однак, згідно вимог ст. 1241 Циівльного кодексу малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом  (обов"язкова частка). Крім того,  згідно вимог Сімейного кодексу, все майно набуте подружжям за час зареєстрованого шлюбу є власністю подружжя, і, зазвичай, належить кожному з подружжя в рівних частках.    

А тому уточнимо умови задачі. Спершу визначимося чи Олексій Петрович  заповів майно, яке належало йому особисто, чи це спільне майно  подружжя. Візьмемо за умову, що це його особисте майно, і його дружині не належить право власності на 1/2 частку спільного майна.

Визначаємося хто із спадкоємців за законом першої черги ( а згідно вимог ст. 1261 Цивільного кодексу України до таких осіб відносяться: діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, батьки) має право на обов"язкову частку у спадщині. Якщо дружина і син Олексія Петровича  не є інвалідами за станом здоров"я, то їм обов"язкова частка у спадщині не належить. Зате його донька, якій 14 років, і мати, якій  виповнилося 66 років,  мають право на отримання обов"язкової частки у  спадщині (донька в силу того, що неповнолітня, а мати як непрацездатна за віком) .

Визначаємо розмір належної їм обов"язкової частки. Якби Олексій не залишав заповіту  щодо  всього свого майна, то його спадкоємцями в рівних частках кожен  були б :  дружина, син, донька,  мати. Якщо їх четверо, а розмір часток має бути рівний, то кожен мав би право на успадкування 1/4  частки спадкового майна. Але якщо є заповіт, то в першу чергу до спадкування закликаються спадкоємці за заповітом. Донька і мати Олексія лише матимуть право на обов"язкову частку у спадщині, яка становить  1/2 від належної кожному з них 1/4, тобто 1/8 частку. Отже,  донька  і мати в якості обов"язкової частки успадкують майна на 12500  грн кожна, а  решту майна на 75 000 грн, що становить 6/8 часток- у спадщині успадкує музей.

Слід відмітити, що мати і донька Олексія мають право відмовитися від отримання обов"язкової частки у спадщині, але вони не можуть відмовитися від неї в користь когось з інших спадкоємців. Для написання донькою Олексія заяви про відмову від прийняття спадщини потрібна згода органу опіки і піклування  

 классификация проводится по таким основаниям, как виды социального обеспечения, сроки существования во времени; на материальные, процедурные, процессуальные. Возможна также классификация по видам и формам социального обеспечения. По видам социального обеспечения выделяют правоотношения в связи с предоставлением: - денежных выплат (пенсии, пособия, компенсации и натуральных видов продукты, вещи, лекарства, транспорт и технические средства для инвалидов и т.д.); - социальных услуг и льгот (социальное обслуживание пожилых, инвалидов, детей, медицинская санаторно-курортное лечение и т.д.). По срокам существования во времени правоотношения в сфере социального обеспечения делятся на три группы: 1) правоотношения, прекращающиеся однократным исполнением обязанностей (например, правоотношения по поводу единовременных пособий — по случаю рождения ребенка; на погребение и др.); 2) правоотношения с абсолютно установленным сроком существования во времени. Особенностью данного вида правоотношений является то, что с момента их возникновения заранее известно, когда они будут прекращены. К этой группе правоотношений можно отнести, например, правоотношение по выплате пособия за время отпуска по уходу за ребенком до достижения им возраста полутора лет; правоотношение по выплате пенсии по инвалидности, установленной на определенный срок, и т.д.); 3) правоотношения с относительно неопределенным сроком существования во времени (например, правоотношение по поводу выплаты пенсии по старости; правоотношение по социальному обслуживанию пожилых, проживающих в стационарном учреждении социального обслуживания, и т.д.). По видам социального обеспечения в зависимости от источника денежных средств можно выделить следующие виды правоотношений: - правоотношения по обеспечению за счет средств бюджетов всех уровней, а также внебюджетных государственных социальных фондов; - правоотношения по обеспечению из негосударственных средств (негосударственные пенсионные фонды, благотворительные фонды, средства отдельных юридических или физических лиц и др.). По формам государственного социального обеспечения можно провести следующую классификацию: - правоотношения по государственному социальному обеспечению; - правоотношения по государственному социальному страхованию, в том числе правоотношения по предоставлению государственной социальной