Регуля́торы обще́ственных отноше́ний — совокупность определённых норм, упорядочивающих поведение людей или состояние иных объектов регулирования в различных сферах жизнедеятельности.
В любом обществе существует множество самых различных правил поведения, складывается и действует целая система регуляторов общественных отношений. Ещё в первобытном обществе действовали свои регуляторы — система мононорм (ритуал, миф, обычай), прегулировавших значимые для жизни родовой общины наиболее важные общественные отношения[1].
Существующие в современном обществе регуляторы подразделяются на две большие группы: социальные и технические. В юридической литературе также выделяются стихийные регуляторы.
Объяснение:
Технические регуляторы
Социальные регуляторы
Стихийные регуляторы
Право-це система загальнообов'язкових , взаємопов'язаних норм поведінки ,що встановлюються,змінюються , гарантуються державою. Його ознаки:
1.Системність .
Право є системою норм і всі правових приписів взаємодіють між собою та мають чітке підпорядкування. право це цілісна система взаємопов'язаних і взаємозалежних і правил поведінки. основу цієї системи складають норми конституції основного закону ,яким не повинні суперечити всі інші норми права.
2.Загальнообов'язковість
Усі члени суспільства зобов'язані виконувати вимоги права.Усі рівні перед законом.
3.Нормативність
Право має нормативну поведінку.Воно визначає межі дозволеного, забороненого, обов'язкового.
4.Формальна визначеність
Право виражено в офіційній формі:його закріплено в державних актах(законах,рішень суддів,прецедента).Це оберігає право від довільної зміни , забезпечує йому внутрішню єдність.
5.Державне забезпечення
Держава забезпечує дотримання норм права всіх членів суспільства за до її апаратом примусу-армією,поліцією, прокуратурою,судами.
