Объяснение:
Роль ООН определена важнейшими факторами, такими как:
ООН - самый представительный форум для дискуссий государств по актуальной проблематике международного развития.
Устав ООН - фундамент международного права в настоящее время, своего рода общепризнанный кодекс поведенческих правил государств и их взаимных отношений; по нему проверяют иные международные договоры и соглашения.
ООН - самостоятельный важный механизм международного нормотворчества, занимает особенное место посреди иных организаций - источников международного права.
По инициативе и в границах ООН заключается множество международных конвенций и договоров, которые регулируют положение дел в различных областях жизни общества.
В принципах строения ООН находят собственное отражение объективистские реалии международной политической системы, а их изменения стали основным стимулом для проводимой работы в области реформирования данной организации.
Под покровительством ООН существует огромное множество межправительственных организаций, которые осуществляют урегулирование международной жизни в границах собственного функционального назначения.
ООН обладает исключительной компетенцией по решению вопросов войны и мира, в том числе и при использовании вооруженной силы.
В «семейство» Организации Объединенных Наций вошли 14 специальных учреждений ООН - межправительственные организации универсального характера, которые имеют специализированное функциональное назначение.
Объяснение:
1) є суспільно корисною (необхідною і бажаною) соціальною поведінкою - забезпечує організованість і гармонійність громадського життя, стійкий правопорядок; служить найважливішим чинником вирішення завдань і функцій держави й суспільства; задоволення інтересів суб'єктів права;
2) не суперечить нормам і принципам права, що містяться в нормативних договорах, правових звичаях, судових прецедентах та інших джерелах (формах) права; не порушує заборон - як тих, що містяться у законах і підзаконних актах, так тих, що склалися в суспільстві;
3) є свідомо вольовою, оскільки виражається в усвідомленій добровільній мотивації правомірних діянь для досягнення поставлених цілей;
4) зовні виражається у дії чи бездіяльності, здійснюється у формах реалізації права - дотриманні, виконанні, використанні (громадянами), правозастосуванні (посадовими особами);
5) складається з елементів - правомірних вчинків, тобто юридично значущих діянь (бездіяльностей), які, залежно від диспозиції правової норми, можна поділити на типи: зобов'язальні, заборонні, дозволяючі;
6) спричиняє юридичні наслідки, оскільки виявляється в юридичних фактах (правовстановлювальних, правозмінювальних, правоприпиняючих), що є передумовами правовідносин;
7) охороняється державою за до дозвільних, зобов'язальних та охоронних норм, стимулюється за до рекомендаційних та заохочувальних норм
