1. Из чего состоит действующее уголовное законодательство Российской
Федерации?
1. Уголовного кодекса Российской Федерации.
2. Конституции РФ.
3. Общепризнанных принципов и норм международного права.

2. Что является в соответствии со ст. 2 задачами Уголовного кодекса
РФ?
1. Охрана прав и свобод человека и гражданина, собственности,
общественного порядка и общественной безопасности, окружающей среды, конституционного строя РФ от преступных посягательств.
2. Предупреждение преступлений.
3. Исправление лица, совершившего преступление.
4. Обеспечение мира и безопасности человечества.

3. Из чего состоит Уголовный кодекс РФ?
1. Частей.
2. Разделов.
3. Подразделов.
4. Глав.
5. Статей.
6. Параграфов.

4. Что является объектом преступления?
1. Общественные отношения, охраняемые уголовным законом.
2. Вещь материального мира, по поводу которой совершается преступление.
3. Лицо, которому преступлением причинен физический, имущественный
или моральный вред.

5. Что является предметом преступления?
1. Общественные отношения, охраняемые уголовным законом.
2. Лицо, которому преступлением был причинен физический, имущественный или моральный вред.
3. Вещь материального мира или интеллектуальные ценности, по поводу
которых совершается преступление.
4. Вещь материального мира, с которой совершается преступление.

6. Что представляет собой объективная сторона преступления?
1. Сознательно-волевой акт поведения человека, запрещённый уголовным законом.
2. Процесс общественно опасного и противоправного посягательства на
охраняемые законом интересы, рассматриваемый с его внешней стороны.
3. Активную, целенаправленную систему противоправных и общественно
опасных поступков человека.

7. Что является факультативными признаками объективной стороны
преступления?
1. Общественно опасное деяние.
2. Причинная связь между общественно опасным деянием и общественно
опасными последствиями.
3. Общественно опасные последствия место, время, обстановка, орудия, средства совершения
преступления.

8. Какими признаками характеризуется деяние как признак объективной
стороны?
1. Общественной опасностью.
2. Противоправностью.
3. Осознанностью.
4. Волевым характером.
5. Виновностью.
6. Наказуемостью.

9. Какие признаки входят в содержание субъективной стороны состава
преступления?
1. Вина.
2. Мотив.
3. Цель.
4. Эмоции.
5. Заведомость.

10. Кто подлежит уголовной ответственности?
1. Только физические лица.
2. Как физические, так и юридические лица.
3. Как физические лица, так и организации.

11. Когда лицо считается достигшим ко времени совершения
преступления возраста уголовной ответственности (14 или 16 лет)?
1. Непосредственно в день рождения.
2. С ноля часов суток дня рождения.
3. С полудня суток дня рождения. 4. C ноля часов следующих за днем рождения суток.

12. Если совершеннолетнее и вменяемое лицо для совершения
преступления привлекает лицо, не подлежащее уголовной
ответственности, то оно несет ответственность в совершенном
преступлении как:

1. Подстрекатель.
2. Непосредственный исполнитель.
3. Пособник.
4. Организатор.

13. Как определяется составное преступление?
1. Совершение одним лицом двух и более преступных деяний, каждое из
которых является самостоятельным преступлением и сохраняет свое
юридическое значение.
2. Преступление, состоящее из двух или нескольких действий, каждое из
которых, взятое в отдельности, само по себе предусмотрено в уголовном
законодательстве в качестве самостоятельного преступления.
3. Совершение несколькими лицами двух и более преступных деяний, каждое из которых либо является самостоятельным преступлением, либо подпадает под действие одной статьи УК РФ.

14. Что относится в соответствии с УК РФ к обстоятельствам,
исключающим преступность деяния?
1. Исполнение приказа или распоряжения.
2. Выполнение профессиональных функций.
3. Согласие потерпевшего на причинение вреда.
4. Необходимая оборона.
5. Причинение вреда при задержании лица, совершившего преступление.
6. Крайняя необходимость.
7. Физическое и психическое принуждение.
8. Обоснованный риск.

15. Кто имеет право на задержание лица, совершившего преступление?
1. Только сотрудники правоохранительных органов и военнослужащие.
2. Все лица независимо от их профессиональной или иной специальной
подготовки и служебного положения.
3. Только сотрудники правоохранительных органов.

Принимая во внимание, что данное дело рассмотрено полно, объективно, нормы права нарушены не были, виновность руководителя Лаптева в совершении административного правонарушения нашла свое подтверждение в полном объеме, а наказание назначено с учетом всех обстоятельств дела и в соответствии с санкцией данной статьи, оснований для отмены судебного постановления, постановления и решения должностного лица и прекращения производства по делу не имеется.

На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 30.6 - 30.8 КоАП РФ, судья решил:

Решение судьи делу об административном правонарушении, предусмотренном ч. 2 ст. 13.13 КоАП РФ, в отношении должностного лица - Лаптева оставить без изменения.

Відповідь:

мої варіанти відповідей, хоча закон це така справа, що я не впевнена на 100% у своїй правоті )))  готувала для іншого такого ж завдання

Ситуація 1 відповідає ст. 37 Кримінального кодексу України (уявна оборона). Уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише  помилково припускала наявність такого посягання. Досить часто у житті  психічно хворі особи, побачивши меди-ків, вважають, що ці медики приїхали, щоб госпіталізувати їх до психіатричної лікарні і починають дуже агресивно себе вести. Вважаю, що обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння у  цій ситуації немає. Але потрібно визначитися з осудністю правопорушника. Згідно ст. 19 Кримінального кодексу України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

2. Ситуація 2 по своїй суті відповідає ст. 39 Кримінального кодексу України (крайня необхідність). Згідно ст. 39 КК України, не є кримінальним  правопорушенням  заподіяння шкоди (як наприклад - знищення автомобіля), правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі  чи  охоронюваним  законом правам інших осіб, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами. Вихователь у цій ситуації вчинив вкрай необачно. Не маючи спеціальних знань, він піддав небезпеці себе і людей, які його оточують. Адже міни могли зірватися в будь-який момент, починаючи з того моменту коли їх діставали з підвалу, несли до машини, грузили в машину, а особливо в момент їх транспортування. Вважаю, що він перевищив свої повноваження, наніс шкоду дитячому будинку  і буде нести юридичну відповідальність  за це як цивільну -  відшкодування збитків, так, можливо, у кримінальну – за злочин проти громадської безпеки.  

3. Ситуація 3 відповідає ст. 36 Кримінального кодексу України (необхідна оборона). Однак в цій ситуації  відсутні обставини, що виключають суспільну небезпеку діяння. Станіслав перевищив межі необхідної оборони, умисно заподіявши неповнолітній особі шкоди, яка явно не відповідала небезпечності посягання. У Станіслава були й інші можливості  припинити  бійку, тим більше як у старшого за віком. Тому Станіслав нестиме кримінальну відповідальність за скоєне.

4. Ситуація 4 відповідає ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Але у цій ситуації існують обставини, які виключають адміністративну відповідальність. Так згідно ст.  17 КпАП особа, яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності, а згідно вимог ст. 20 цього ж Кодексу стан неосудності – це такий стан особи, яка не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, слабоумства чи хворобливого стану. Так як Сергій Невідомий мав хронічне психічне захворювання, то він є неосудним і не підлягає адміністративній відповідальності.    

У ситуації 1 відсутні обставини, що виключають суспільну небезпеку діяння. В цій ситуації можливо лише говорити про хвору уяву  правопорушника і про його осудність. Згідно ст. 19 Кримінального кодексу України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані неосудності. І у першій і у четвертій ситуації мова йде про неосудність правопорушника, але у першій ситуації психічно хвора людина вчинила злочин, покарання за який  передбачено Кримінальним кодексом України, а у четвертому випадку – проступок, за який передбачено адміністративну відповідальність. Проте ні в першій, ні у четвертій ситуації у звʼязку з неосудністю правопорушник не буде притягнутий до відповідальності.

Завдання 2

1. Здоровань буде нести юридичну відповідальність за нанесення  тяжких тілесних ушкоджень  

2. Згідно вимог Кримінального кодексу України однією з обставин, що виключає кримінальну протиправність діяння та могла б бути застосована в поданій ситуації є  необхідна оборона (ст. 36 КК України).

3. На мій погляд  Здоровань перевищив межі  необхідної оборони, так як майже одразу він відібрав ножа у Віктора Кружиліна,  і наносив удари вже після того, як той обеззброєний  впав на землю.  Перевищенням  меж  необхідної оборони  визнається  умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність у випадках умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у результаті перевищення меж необхідної оборони.  

Пояснення: