с 4 заданиями.

Тема: «Норма права»

1. Найдите гипотезу, диспозицию и санкцию в статье 280 УК КР.

Например, гипотеза - …, диспозиция - …, санкция - …

Статья 280 УК КР. Нарушение санитарно-эпидемиологических правил 1. Умышленное

или неосторожное нарушение санитарно-эпидемиологических правил, повлекшее по

неосторожности массовое заболевание, отравление людей или иной тяжкий вред, -

наказывается штрафом VI категории или лишением свободы II категории с лишением

права занимать определенные должности либо заниматься определенной деятельностью

на срок до двух лет.

Найдите гипотезу, диспозицию и санкцию в части 1 статьи 509. Договор дарения

1. По договору дарения одна сторона (даритель) при своей жизни безвозмездно

передает или обязуется передать другой стороне (одаряемому) вещь в собственность

либо передает или обязуется передать ей имущественное право (требование) к себе или

к третьему лицу, либо освобождает или обязуется освободить ее от имущественной

обязанности перед собой или перед третьим лицом.

Тема: «Толкование права»

1. Какой вид толкования права по объему требуется при интерпретации следующего

статьи 55 Конституции КР: «Граждане обязаны платить налоги и сборы в случаях

и порядке, предусмотренных законом».

2. К какому виду юридического толкования (казуальному, аутентическому,

нормативному, доктринальному, обыденному) относятся:

1.Рекомендация адвоката клиенту по семейным во Разъяснение о подоходном налоге, содержащееся в инструкции.

3.Комментарий к Уголовному кодексу КР.

4.Постановление Пленума Верховного суда КР «О судебной

практике по разрешению споров о защите чести, достоинства и

деловой репутации» от 13 февраля 2015 года No 4;

«О судебной практике по разрешению споров о защите чести, достоинства и

деловой репутации» от 13 февраля 2015 года No 4.​

Є кілька можливих  варіантів вирішення цього питання, залежно від наявності/відсутності певних обставин. У задачі вказано, що Михайло працює на приватній фірмі і навчається заочно, а тому:

1 варіант. Михайлові в порядку вимог частини першої ст. 35  Цивільного кодексу України (далі – ЦУК), могла бути надана повна цивільна дієздатність. цитата «Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором…» Але сам факт праце-влаштування за трудовим договором не  є підставою для надання повної цивільної дієздатності, тому що згідно вимог частини другої цієї ж статті «Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду». Якщо таке рішення було прийняте, то Михайло є особою з повною ци-вільною дієздатністю і вправі  розпоряджатися будь-яким власним майном на свій розсуд.

2 варіант. Якщо Михайлові не було надано повну цивільну дієздатність в порядку вимог ст. 35 ЦКУ, то згідно ст. 32 цього ж Кодексу фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (не-повнолітня особа) має право: самостійно вчиняти дрібна побутові правочини ( тобто правочини щодо предмета, який має  невисоку вартість); здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). А от розпоряджатися транспортними засобами або нерухомим майном так само як і набувати у власність транспортні засоби або нерухоме майно, неповнолітня особа може лише за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників, яка повинна бути викладена письмово і нотаріально посвідчена та з дозволу органу опіки та піклування. Якщо такої згоди від батьків не було, а також не було отримати дозвіл органу опіки та піклування, то правочин є нікчемним (ст. 224 ЦКУ).

По первой задаче: В п. 1 ст. 12 СК РФ указано, что для заключения брака необходимы взаимное добровольное согласие мужчины и женщины, вступающих в брак, и достижение ими брачного возраста.
Условие добровольность в данном случае нарушено. На основании ст. 27 СК РФ такой брак может быть признан судом недействилельным.

По второй задаче:
На основании п. 3 ст. 42 СК РФ брачный договор не может ограничивать право или дее супругов, их право на обращение в суд за защитой своих прав; регулировать личные неимущественные отношения между супругами, права и обязанности супругов в отношении детей; предусматривать положения, ограничивающие право нетрудо нуждающегося супруга на получение содержания; содержать другие условия, которые ставят одного из супругов в крайне неблагоприятное положение или противоречат основным началам семейного законодательства.
На основании п. 2 ст. 16 СК РФ брак может быть прекращен по заявлению одного из супругов. Каких-либо ограничений данного права закон не устанавливает (кроме ст. 17, но она тут не подходит).
Таким образом, соглашение ничтожно, брак можно расторгать.