Кожен громадянин України у випадку незгоди із рішенням українських служителів Феміди, має право на звернення до Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд). За яких підстав можна звернутися до Європейського суду та який порядок звернення – розповідає керівниця Локачинського бюро правової до , що на Волині, Алла Рибка.
Європейський суд – міжнародний орган, який за умов, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), уповноважений розглядати заяви людей, які скаржаться на порушення своїх прав.
Відповідно до статті 19 Конвенції Європейський Суд створений для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов’язань за Конвенцією та протоколами до неї. Варто зауважити, що Європейський Суд не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати його рішення. Європейський суд також не може втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення.
Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини.
Кожна особа може звернутися до Європейського Суду, якщо вважає, що вона особисто є жертвою порушення її прав чи свобод однією з держав – сторін Конвенції.
Объяснение:
1) Поняття умисне вбивство визначене в ст. 115 КК України, вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Вбивство – це передбачене кримінальним законо винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть.
2)Умисне вбивство двох або більше осіб передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК України. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України не має.
3)Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
