1. Розкрийте поняття “місцеве самоврядування”. Охарактеризуйте роль і місце місцевого й територіального громадського самоврядування в демократичному
суспільстві.
2. Розкрийте поняття “громадянство”, підстави набуття та обставини, за яких
можлива втрата громадянства України.
3. Розкрийте поняття “кримінальна відповідальність” та види кримінальної
відповідальності щодо неповнолітніх.

Отфильтруешь,ок? 
Человек живет и действует не сам по себе, а в коллективе и формируется как личность под влиянием коллектива. В коллективе и под его влиянием складываются черты направленности и воли человека, организуется его деятельность и поведение, создаются условия для развития его Коллектив — наиболее действенное средство борьбы против пережитков капитализма в сознании людей, против эгоизма и индивидуализма. 
Социалистический коллектив сочетает в себе интересы общества с интересами отдельной личности: с одной стороны, коллектив утверждает в качестве высшей нормы поведения человека его служение общественному благу, с другой — обеспечивает расцвет индивидуальности человека, его личных содействует его всестороннему развитию. 
Коллектив обладает огромной силой воздействия перевоспитывать и делать полезными членами общества даже, казалось бы, самых неисправимых людей. Не случайно на использовании огромной силы воздействия коллектива построена советская педагогика, в теоретическую и практическую разработку которой большой вклад внес выдающийся педагог А. С. Макаренко. 
Большое значение в формировании коммунистически направленной личности имеет деятельность пионерской организации. В пионерском коллективе закладываются основы будущей личности. Замечательные пионерские дела — тимуровское движение, походы по следам революционной и боевой славы, краеведческая работа детей и многие другие — воспитали коммунистические черты личности у массы советских людей. Огромное воспитательное значение имеют трудовые достижения пионеров. 
Велика роль комсомола в формировании личности молодых советских людей. Комсомольская организация под руководством Коммунистической партии Советского Союза целенаправленно формирует духовный облик молодого поколения и направляет молодежь на замечательные практические дела. Все великие стройки коммунизма — дело рук и наших комсомольцев. Практические дела большого общественного значения формируют полноценную личность, личность нового человека коммунистического общества. 
Имея в виду огромную роль коллектива и взаимоотношений в коллективе в деле формирования личности, советские психологи за последние годы стали интенсивно изучать психологию групп и коллективов. Изучают так называемые малые группы, под которыми понимают относительно устойчивое, немногочисленное по составу (не более 30—40 человек) объединение людей, связанных общими целями. К малым группам относятся такие объединения, как семья, школьный класс, бригада на производстве, экипаж самолета или небольшого судна, коллектив зимовщиков полярной станции и т. д. 
Исследователи различают формальные (официальные) малые группы, которые создаются на основе устава или каких-либо официальных документов (класс, пионерское звено, октябрятская звездочка) и неформальные (неофициальные) группы — свободные и стихийные объединения людей на основе симпатии, взаимных интересов (дворовые компании, группы школьников по интересам и т. д.). 
Группы (и формальные, и неформальные); достигают различного уровня развития. Высшей формой развития является коллектив. Всякий коллектив есть группа, но не всякая группа — коллектив. Коллектив — такая организованная и сплоченная группа, которая преследует общественно полезные цели, Взаимоотношения отдельных членов в группах и коллективах очень сложны и многообразны — здесь и деловые отношения, и личные (типа симпатии и антипатии, дружбы или вражды — так называемые межличностные). Личность занимает Определенное место в системе отношений, пользуется разной степенью авторитета, популярности, в разной степени влияет на других членов. Большое значение имеет самооценка члена группы, коллектива, уровень его притязаний (т. е. то, на какую роль претендует личность в группе, коллективе на основании самооценки). В случаях расхождения самооценки и оценки со стороны других членов группы, коллектива часто возникает конфликт. Конфлик-, ты возможны и в случае, если уровень притязаний члена группы, коллектива слишком высок и не соответствует его объективному положению в коллективе (тогда этот член коллектива чувствует себя ущемленным, считает, что его недооценивают, «затирают»). Все эти тонкости взаимоотношений учителю — организатору классного коллектива — надо выяснять. Только хорошо зная коллектив и тонко чувствуя взаимоотношения в нем, учитель может опираться на коллектив в воспитательной работе. 

Людина використовує ґрунт для вирощування різноманітних рослин. вони їй їжу і корм для свійських тварин. рослини вбирають із ґрунту поживні речовини. знижується його родючість. тому хлібороби вносять у ґрунт перегній, торф і мінеральні добрива. однак до ґрунту треба повертати стільки поживних речовин, скільки їх забрали рослини. якщо ж мінеральних доьрив внести забагато, то вони отруять ґрунт. у посушливі місяці весни і літа люди поливають рослини.проте надмірне поливання користі не приносить, томущо він засолюється. на засоленому ґрунті культурні рослини не ростуть. щоб збагатити ґрунт вологою, треба взимку проводити снігозатримання. навесні - затримувати талі води, а влітку - вологу дощів.   дуже небезпечними для ґрунту є отрутохімікати. за їх люди знищують бур'яни та тварин - шкідників. ці речовини накопичуються в ґрунті. в ньому гине все живе, він стає "мертвим".   з пагорбів ґрунт можуть змивати дощові й талі води.щоб цього не сталося, на схилах пагорбів висаджують дерева і кущі, висівають багаторічні трави. рослини своїм корінням закріплюють ґрунт.     великою бідою для ґрунту на широких ланах є сильні вітри і чорні бурі. вони за лічені хвилини піднімають у повітря шар ґрунту. зупинити їх можуть лише лісозахисні смуги. вони не розгулятися вітрам.     треба не лише охороняти ґрунт і підвищувати його родючість, а й розумно використовувати. спороджувати житлові будинки, підприємства можна там, де ґрунт неродючий або малородючий. якщо треба бурати свердловину чи будувати шахту, то слід спочатку зняти родючий шар ґрунту і перевезти його на інше місце.  настав час бити в дзвони! людина забула про своє біологічне коріння, відірвалась від природних законів, що призвело до біосферних проблем. ще не пізно всім разом вигукнути "sos" – save our soils, що в перекладі з ійської значить "врятуйте наші грунти". вигукнути і самим себе почути. почути і розпочати діяти, оскільки крім нас самих більше нікому рятувати наше майбутнє.  чому так актуально постала проблема охорони грунтів? будучи компонентами дуже тонко природних екосистем і знаходячись у динамічній рівновазі з усіма іншими складовими біосфери, в умовах інтенсивного використання, грунти часто втрачають свою природну родючість, деградують чи навіть цілком руйнуються. природно, деградація грунтів і грунтового покриву має місце там, де наша діяльність може бути визначена як нераціональна, екологічно необгрунтована, невідповідна природному біосферному потенціалу конкретної території.  протягом сторіч, а в деяких районах навіть тисячоліть, людина використовує грунти дуже ефективно, не тільки не руйнуючи їх, але навіть підвищуючи їхню родючість чи перетворюючи в родючі угіддя природно-марні землі. водночас за історію людської цивілізації було безповоротно зруйновано і загублено більше продуктивних грунтів, ніж зараз розорюється в усьому світі. дві третини, якщо не три чверті, усіх сучасних орних грунтів пі різним деґра-даційним процесам, а щорічні безповоротні втрати орних грунтів світу сягають 6-7 млн. га. з них близько 1 млн. га відчужуються для не-сільськогосподарського використання, а 5-6 млн. га залишаються просто занедбаними внаслідок деградації і з часом перетворюються в пустелю  (в.а.ковда, 1981).  серед основних причин втрати грунтової родючості слід відзначити патологію грунтового профілю та генетичних горизонтів  (ерозія і дефляція, переущільнення поверхневих горизонтів, відчудження грунту з функціонуючих екосистем),  порушення біоенергетичного режиму грунтів та екосистем  (девеґетація і дегуміфікація грунтів, грунтовтома та виснаження),  порушення водного і хімічного режимів едафотопів(опустелювання, зсуви, селі, вторинне засолення, природна і вторинна кислотність, переосушення),  забруднення та хімічне отруєння грунтів.  отже,  охорона грунтів  – це найгостріша проблема, з якою безпосередньо пов'язане відтворення біорізноманіття та забезпечення продуктами харчування населення планети. охорона грунтів – не самоціль. охорона і раціональне використання грунтів – єдине ціле; це система заходів, спрямованих на захист, якісне поліпшення і науково-обгрунтоване використання земельних фондів. охорона грунтів необхідна для збереження та підвищення їх репродуктивної функції, для підтримки стійкості біосфери.