Решите задачу. У моей тещи двое детей. 1) Кем мне доводится муж дочери женщины, являющейся свекровью особы, которой в свою очередь моя жена доводится золовкой? 2) Есть ли у меня шурин?

адміністративне право україни являє собою окрему галузь права, що покликана регулювати певну групу суспільних відносин. головною їхньою особливістю є те, що вони виникають, розвиваються і припиняють своє існу­вання у сфері державного іння у зв'язку з організацією та функціону­ванням системи виконавчої влади на всіх рівнях іння в державі.

адміністративне право — це сукупність правових норм, які встановлю­ються і забезпечуються державою з метою регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності.

предметом адміністративного права є суспільні відносини, що ­ся з питань державного іння:

• відносини між підпорядкованими одне одному державними органами, органами місцевого самоврядування та їх службовцями (наприклад, кабінетом міністрів україни та обласними, районними державними адміністраціями); між не підпорядкованими одне одному державними органами, органа­ми місцевого самоврядування та їхніми службовцями (на центральному рівні — між міністерствами, комітетами й відомствами, на місцевому рівні —. між державними адміністраціями різних областей);

• між вказаними вище органами і недержавними господарськими й соціально-культурними об'єднаннями, підприємствами, установами, громадськими об'єднаннями чи громадянами (наприклад, між відділом соціального забезпечення державної районної адміністрації та громадянином, який звернувся до відділу з відповідною заявою). при регулюванні цих суспільних відносин держава використовує такі ме­тоди: рекомендації й обов'язкові настанови, заборона певних дій, одноособо­ве і колегіальне прийняття рішень, координація діяльності різних установ та осіб. однак найпоширенішими і найважливішими державного іння є переконання (диспозитивний метод) і примус (імперативний метод). переконання пов'язане із впливом на свідомість людини шляхом апеляції до її сумління, правосвідомості тощо. у разі порушення закону за­стосовується примус. примус — це крайній захід, який використовують зде­більшого для припинення правопорушення.

джерелами адміністративного права є численні нормативно-правові акти. по-перше, це конституція україни, яка визначає систему органів виконав­чої влади та основні принципи їхньої діяльності із здійснення державного іння.

до законів, що регулюють адміністративно-правові відносини, належать закони україни «про державну службу», «про міліцію», «про місцеве самоврядування в україні», «про звернення громадян» тощо. окремі положення адміністративного права містять повітряний та митний кодекси. окреме місце посідає кодекс україни про адміністративні правопорушення.

адміністративні правовідносини регулюються великою кількістю підзаконних нормативно-правових актів: постанови верховної ради україни, укази президента україни, постанови й розпорядження кабінету міністрів україни, акти міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади, акти місцевих органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування.

Мудро говорят люди: маленькие деньги — базар, средние деньги — рынок, а большие — это уже политика. Базар любит копейку. И люди так любят «делать базар» потому что знают цену каждой копейке. Возьмём в качестве примера обычный рынок, коих полно в любом городе. Покупатели рынков — короли и, одновременно, его жертвы. Не будем вести разговор о мошенниках и нечистых на руку торговцах. Не будем называть рынки, где все это процветает. Но есть тема, которая объединяет все без исключения рынки. Речь идет о правилах торговли на рынках. Рынок не может возникнуть стихийно, по желанию людей, пытающихся продавать какую-то продукцию. Рынок — это субъект хозяйствования, созданный на отведенном по решению органа местного самоуправления земельном участке и зарегистрированный в установленном порядке. Основная функция рынка — предоставление услуг и создание для продавцов и покупателей надлежащих условий в процессе купли-продажи товаров. Потому, например,
любые торговые ряды стихийно появившиеся на улице или во дворе — являются незаконными.
Существуют два вида политики: "дешёвые деньги" и "дорогие деньги". Дешевые деньги- это гибкая кредитная политика, проводимая государством с целью снижения кредитных ставок до нормализации экономики в период нестабильной валютно-финансовой ситуации на рынке. Политика дорогих денег- это мера проводимая правительством в период резких валютно-финансовых скачков, во время инфляции. В этот период приоритетной целью является снижение спроса на деньги, уменьшение потери средств и минимализация инфляции.
Главное преимущество рассматриваемых политик - создание мощной валютно-финансовой платформы, которая стабилизирует экономику государства.Отрицательным эффектом этих политик может стать увеличение инфляции и полная девальвация национальной валюты.
В современной экономической ситуации грамотная политика дешевых денег оказывается наиболее эффективной и безопасной только при жестком контролировании за расходом финансовых средств со стороны государственного сектора. Чтобы избежать негативных последствий, необходимо активно развивать собственный рынок.