Особисті:
Кожна людина має невід'ємне право на життя,право на повагу гідності. Право на свободу та особисту недоторканність,також недоторканість житла. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань та право на свободу світогляду і віросповідань.
Статті: з 27 по 35.
Політичні:
Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод, мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади. Також усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади.
Статті: з 36 по 40
Економічні:
Кожен має право на підприємницьку діяльність,має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен, хто працює, має право на відпочинок. Всі хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Статті: з 42 по 45
Соціальні:
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.Кожен має право на житло,право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг та теж саме житло. Та право на охорону здоров'я, медичну до та медичне страхування.
Статті: з 46 по 49
Культурні:
Кожен має право на освіту. Та ромадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Статті: 53 і 54
.
Объяснение:
По требованию любой из сторон при расторжении договора вследствие существенно изменившихся обстоятельств суд определяет последствия расторжения договора исходя из необходимости справедливого распределения между сторонами расходов, понесенных ими в связи с исполнением этого договора.
В случае если одна сторона получила отказ от другой стороны либо не получила ответа в срок, указанный в предложении или установленный законом либо договором, а при его отсутствии – в тридцатидневный срок требования об изменении или о расторжении договора, то им может быть заявлено в суд.
Договор считается измененным или расторгнутым в случаях:
- соглашения сторон об изменении или расторжении договора. Обязательства признаются измененными или прекращенными с момента заключения такого соглашения, если иное не вытекает из соглашения или характера изменения договора;
- в судебном порядке с момента вступления в законную силу решения суда об изменении или расторжении договора.
Стороны не вправе требовать возвращения того, что было исполнено ими до момента изменения или расторжения договора, если иное не установлено законом или соглашением сторон.
Если основанием для изменения или расторжения договора послужило существенное нарушение договора одной из сторон, другая сторона вправе требовать возмещения убытков, причиненных изменением или расторжением договора.
Следовательно, в соответствии с законом стороны вправе по своему соглашению как изменить, так и расторгнуть договор при условии, если иное не предусмотрено Гражданским кодексом, другими законами или самим договором. При изменении договора обязательства сторон сохраняются в измененном виде. При расторжении договора обязательства прекращаются.
