Відповідь:Права́ люди́ни — комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в суспільстві.
Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. Право виступає як засобом забезпечення свободи, так і істотним засобом обмеження неузгоджених з суспільними потребами і уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади. Встановлювані заборони й обмеження повинні бути доцільними з погляду гарантій свободи, а отже, і справедливими[1].
Права людини мають природну сутність і є невід'ємними від індивіда, вони позатериторіальні і позанаціональні, існують незалежно від закріплення в законодавчих актах держави, є об'єктом міжнародно-правового регулювання та захисту[2].
Права людини досить часто не розрізняють та плутають з правами громадянина та правами фізичної особи.
Пояснення:
Влияние субъектов на федеральные дела˸
1) Субъекты федерации имеют своих представителей в Совете Федерации (один от представительного другой от исполнительного органа субъекта РФ).
2) Субъекты могут отстаивать свои интересы в правительстве.
3) Субъекты могут просить президента использовать согласительные процедуры, чтобы урегулироваться споры между федерацией и субъектами федерации (ст. 85 К РФ).
4) Субъекты обладают правом законодательной инициативы, и могу вносить законопроекты в ГД.
5) Субъекты вправе инициировать пересмотр Конституции и инициировать внесение поправок в Конституцию. Субъекты дают согласие на внесение поправок.
6) Субъекты могут обращаться с запросами в КС РФ (ст. 125 ч. 2).
7) Субъекты могут иметь официальные представительства на федеральном уровне.
