Дитячо-юнацький центру Підволочиській ОТГ на Тернопіль- щині є методичним центром усіеї спортивно-масової роботи шко- лярів громади та району. У 2016 р. віддлом освіти Підволочиської селищної ради на проведення поточного ремонту спортивної зали було виділено 199 тис. грн... Основна мета роботи об'єднаної територіальної громади відчутне покращення якості життя в кожному населеному пункті, наголошує голова Підволочиської ОТГ. 1) Про реалізацію якого положення Конституції України йдеться в уривку? 2) Що являють собою, згідно із законодавством, об'еднані терито- piальні громади (ОТГ)? 3) Чи створюються ОТГ у вашому регіоні? Що вам відомо про іхню діяльність?

 Источник права - специальный юридический термин, который имеет три значения:ü сила, которая образует правовые нормы;ü условия, которые возникновению правовых норм;ü источник знаний о право есть "вместилище", где содержатся право­вые нормы.Силой, которая создает правовые нормы, являются общество (народ) и государство. Первичным источником и государства, и права является народ. В обществе первоначально формируется потребность в тех или иных правовых нормах, создаются социальные нормы. Народ - источ­ник государственной власти - формирует государственные органы. Го­сударственные органы объективируют волю общества - издают норма­тивно-правовые акты, которые должны отражать волю народа и подкрепляются принудительной силой государства. Условиями, которые возникновению норм права, являются:ü экономическое развитие государства;ü отношения собственности;ü политический строй (включая отношения по поводу государственной власти);ü правосознание общества;ü опыт предыдущего правотворчества, а также юридические и полити­ческие учения и доктрины."Емкостью", которая содержит правовые нормы (следовательно, выс­тупает как источник знаний о праве), является официальный государ­ственный документ. Данный документ и есть источник права в формаль­но-юридическая смысле (форма права).Основными формами права источниками права в формально-юридическом смысле считаются:ü правовой обычай;ü юридический прецедент;ü нормативно-правовой акт; 4ü нормативный договор.Правовой обычай - наиболее древний и архаичный вид источника права. Отличительной чертой правового обычая является то, что он санкци­онирован государством. Следовательно, не каждый обычай - правовой и выступает Е качестве источника права. Правовыми становятся наи­более применяемые, общеизвестные, общепризнанные, стабильные и одобряемые государством обычаи. Государство придает таким обычаям; обязательную юридическую силу и превращает их в официальный го­сударственный документ. Данные документы (правовые обычаи) были распространены в эпоху Древнего Мира и Средневековья. Их примера­ми являются Законы Двенадцати таблиц, Русская Правда, Салическая Правда, Законы Драконта, французские нутюмы.Юридический прецедент - решение судебного органа, которое стало об­разцом для последующих решений по таким же делам. Данное первона­чальное решение выступает не в виде рекомендации, а в качестве обя­зательного правила, которым должны руководствоваться судьи, рассматривающие сходные дела в дальнейшем. Юридический преце­дент является одним из главных источников права в странах англосак­сонской правовой семьи - Великобритании, США, Канаде, Австра­лии, Новой Зеландии и др., причем значительную роль в правотворчестве играют судьи ("Судьи творят право", "Право есть то, что говорят о нем судьи").

ответ:УДК 340.15(477)(07)

Рекомендовано до друку вченою радою Полтавського юридичного інституту

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

(протокол № 4 від 24 квітня 2019 р.)

Рецензенти:

Г. В. Лаврик – доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри

правознавства Полтавського університету економіки і торгівлі;

О. С. Кальян – кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри

підприємництва і права Полтавської державної аграрної академії.

К 59

Козаченко А. І.

Історія розвитку конституціоналізму в Україні: Навч. посібник.

– Полтава: “Астрая”, 2020. – 217 с.

ISBN 978-617-7669-59-2

Історія розвитку конституціоналізму в Україні – історико-теоретична юридична

навчальна дисципліна, яка пропонується для вивчення у юридичних навчальних

закладах вищої освіти на вибір студентів. Навчальний посібник містить

інформацію про конституційні ідеї та концепції відомих науковців та

політичних діячів України, аналіз змісту конституційних нормативно-правових

актів, характеристику конституційних інститутів і конституційного процесу з

огляду на основні періоди формування вітчизняного конституціоналізму.

Актуальність вивчення історії українського конституціоналізму зумовлюється

тим, що отримані знання дадуть можливість краще зрозуміти закономірності та

особливості конституційного процесу в Україні у наш час.

УДК 340.15(477)(07)

ISBN 978-617-7669-59-2

© Козаченко А. І., 2020

© Астрая, 2020

3

Навчальний посібник опубліковано

з нагоди річниці створення

Полтавського юридичного інституту

Національного юридичного університету

імені Ярослава Мудрого

Передмова

Історія українського конституціоналізму є складовою частиною

Історії держави і права України. Початок процесу дослідження явищ,

пов’язаних з історією вітчизняного конституціоналізму, припадає на

20-ті роки ХХ ст., коли при Всеукраїнській Академії Наук УСРР розпочала діяльність Комісія по вивченню українського права, яку очолив академік М. П. Василенко. У складі комісії працювали

М. О. Максимейко, О. О. Малиновський, В. Л. Модзалевський,

Л. О. Окиншевич, М. Є. Слабченко. Проблеми історії конституційного будівництва Української РСР у радянський період досліджували

Б. М. Бабій, Ф. Г. Бурчак, А. Й. Рогожин, І. П. Сафронова,

М. М. Страхов, А. П. Таранов, М. В. Терлецький, С. Л. Фукс.

Грунтовне вивчення історії українського конституціоналізму розпочалося у пострадянський період. Але особливого значення такі дослідження набули на початку ХХІ ст., коли стала актуальною проблема проведення конституційної реформи, що мала за мету впровадження сучасної європейської моделі конституціоналізму. Останнім