Відповідь на запитання:
Объяснение:
Час від часу громадяни здійснюють купівлю побутової техніки та інших «благ цивілізації». Але, на жаль, на сьогодні, якість придбаного товару часто розчаровує, і споживачі звертаються до продавця з вимогами проведення гарантійного ремонту або повернення коштів, чи обміну товару неналежної якості на інший.
Від купівлі неякісного товару не застрахований ніхто. Проте, не всі наважуються повертати брак назад у магазин. Часто трапляється, що законодавством нібито все врегульовано, та споживачі просто не знають своїх прав. Цим користуються виробники, продавці, майстри тощо. Спробуємо розібратися в правових нюансах.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», ви маєте право обміняти товар належної якості протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, якщо продавець не оголосив більш тривалий термін.
Щоб повернути або обміняти товар, треба дотримуватися умов його повернення:
товару немає в переліку тих, що не підлягають обміну та поверненню відповідно до додатку №3 постанови Кабінету Міністрів України №172 від 19.03.1994 року;
товар не використовувався і збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики;
минуло менше двох тижнів з моменту придбання товару;
є касовий або товарний чек .
Але навіть якщо ви не берете чеків або чек про останню покупку не зберігся, повернути товар у магазин все одно можна. Для цього напишіть заяву про отримання копії товарного чека на ім’я директора магазину. Магазини, що використовують розрахунково-касові апарати, зобов’язані зберігати стрічки з даними про продаж товарів 3 роки. Якщо домовитися з адміністрацією не вийшло або чек не вдалося знайти, ви можете затребувати запис з камер надати це як доказ, але вже в суді.
Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.
При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору (наприклад, за відсутності необхідної суми в касі магазину) - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
Проте, якщо з моменту придбання пройшло понад два тижні, ви зможете повернути товар тільки по гарантії.
Іноді продавці плутають термін повернення товару з гарантійним. Це відбувається як випадково, так і навмисно — щоб відсіяти невпевнених покупців.
Нагадаємо, що кожен товар має свій гарантійний термін. Протягом цього часу продукт має нормально працювати чи використовуватися. А в разі поломки товару, виробник, продавець чи сервісний центр повинні його безкоштовно відремонтувати або замінити.
Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію, на етикетці або в будь-якому іншому документі. Найчастіше, це гарантійний талон.
Ініціатори цього закону і його захисники висувають такі аргументи:
1. Зниження віку відповідальності за кримінальні злочини до 12 років дозволить ізолювати більше число злочинців від суспільства.
2. Говорити про те, що 12-річні злочинці не усвідомлюють своїх дій, не доводиться - вони часто скоюють злочини усвідомлено і намагаються замести сліди. 3. В цілому ряді країн світу підлітки залучаються до кримінальної відповідальності з цього і навіть більш юного віку. Так, в деяких штатах США діти старше 10 років, які вчинили особливо тяжкий злочин, можуть бути засуджені до довічного ув'язнення (при загальному віці схильності кримінальної відповідальності з 16 років). Також з 10 років можна підпасти під суд в Англії, Австралії, Швейцарії. Кримінальна відповідальність з 13 років настає у Франції, з 14 - в Німеччині і Японії, в інших країнах Євросоюзу - від 13 до 18 років. В Ірландії, як і в деяких східних країнах, можна відправити в колонію 7-річну дитину.
Свої аргументи висувають і противники введення закону:
1. На думку ряду експертів, тяжкі злочини, вчинені в такому юному віці - ознака психічних відхилень. Відповідно, таких підлітків слід лікувати, а не саджати у в'язницю. До того ж деякі експерти, зокрема дитячий омбудсмен Павло Астахов, посилаючись на дані психологів, стверджує, що сьогодні відбувається уповільнення темпів розвитку підлітків: сучасні дівчата в середньому досягають психофізіологічної зрілості до 18 років, а юнаки - до 20. І, за його думку, ці дані говорять про неприпустимість зниження віку кримінальної відповідальності (відзначимо, що є і прямо протилежні висновки на цей рахунок - а саме, про більш ранньому дорослішання підлітків в даний час).
2. У країні відсутня ювенальна юстиція, система психологічної до підліткам та малолітнім злочинцям. Введення нового закону остаточно перекреслить надії на його створення: набагато простіше і дешевше посадити підлітка в тюрму, ніж займатися його перевихованням.
3. Строгість або зниження віку покарання не зупинить і не скоротить кількість злочинів у підлітковому середовищі, де мотивація до скоєння злочину може бути вище страху покарання.
4. У колоніях для малолітніх сильно криміналізованих атмосфера, існує жорстка ієрархія. Там дуже високий відсоток згвалтованих підлітків. В результаті з таких колоній вийде ще більш запеклий злочинець, схильний до рецидиву. За словами правозахисника Валерія Борщова, рецидив серед малолітніх злочинців становить 40%.
5. Реалізація законопроекту повертає нас до репресій тоталітарних часів, коли вводилися аналогічні закони зі зменшенням віку відповідальності за кримінальні злочини.
