В России прецедент официально не является источником права, хотя на практике решения вышестоящих судов часто принимаются во внимание при разрешении споров. Роль прецедента в некотором смысле выполняют постановления Пленумов Верховного суда по отдельным вопросам правоприменения. Руководящая роль толкования правовых норм в данных постановлениях, а также Обзоров судебной практики, утверждённой Президиумом Верховного суда России, закреплена статьей 126 Конституции России. Кроме того, судебный прецедент предыдущих решений прямо закреплён в конституционном судопроизводстве федеральным конституционным законом «О Конституционном суде Российской Федерации» (ст. 43 ч. 3, ст. 47.1. и ст. 75 п. 9) и законами об уставных (конституционных) судах субъектов Российской Федерации. Необходимо отметить, что в силу ст. 15 ч. 4 Конституции России, законов о ратификации положений и протоколов Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод, суды Российской Федерации обязаны руководствоваться толкованиями Конвенции, изложенными в решениях (постановлениях) Европейского суда по правам человека при вынесении собственных решений, что придаёт им характер судебного прецедента. В качестве судебных прецедентов могут рассматриваться и акты Конституционного Суда Российской Федерации, в положениях которых содержатся обязательные к применению толкования права.
Объяснение:
1) Поняття умисне вбивство визначене в ст. 115 КК України, вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Вбивство – це передбачене кримінальним законо винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть.
2)Умисне вбивство двох або більше осіб передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК України. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України не має.
3)Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
