Внимание: ! кто его решит тому 13- ку! ​

Доброго вечора. Бути тут сьогодні – велика честь і приємність для мене. Я хочу подякувати генеральному директорові пану Токаєву і пані Вайден, а також усім іншим – міністрам, послам, високоповажним гостям і партнерам ООН. У кінці цього тижня ми відзначатимемо День прав людини, річницю одного з великих досягнень минулого століття.З 1947 року делегати з сімох континентів присвятили себе створенню проекту декларації, у якій було б закладено фундаментальні права і свободи людей усього світу. У світлі наслідків Другої світової війни багато держав вимагали створення документа, який би допоміг зміцнити певність у тому, що ми не допустимо подібних злочинів і захищатимемо невід’ємне право всіх людей на гуманність і гідність. І отже, делегати почали працювати. Вони дискутували, вони писали, вони заново переглядали написане, переписували – і так тисячі годин. І вони включали в текст пропозиції і зміни, зроблені урядами, організаціями та окремими особами з усього світу.О третій годині ранку 10 грудня 1948 року, після майже дворічної роботи над проектом і однієї довгої ночі дебатів, президент Генеральної Асамблеї ООН поставив остаточний текст на голосування. Сорок вісім держав проголосували «за»; вісім - утримались, і ніхто не проголосував «проти». Так було прийнято Універсальну Декларацію прав людини. Вона проголошу й потужну ідею: всі людські істоти народжуються вільними і рівними у своїй гідності й правах. Декларація стверджувала, що права не даруються урядом; вони дані кожній людині від народження. Не має значення, в якій країні ми живемо, хто наші лідери і навіть хто ми самі. Ми люди - а відтак ми маємо права. А оскільки ми маємо права, уряди зобов’язані захищати їх.

Закон должен быть-

Разумный и действующий, без двуякости.

 Не может. Ибо незнание законов не освобождает от ответственности. Знание же освобождает... 

Если серьезно, то уменьшение количества правонарушений зависит от: 
- соответствия закона интересам людей (так как закон, не соответствующий таким интересам, велик соблазн нарушить); 
- продуманности и четкости закона (нечеткий закон во-первых, легко нарушить, а, во-вторых, легко обойти, формально не нарушая); 
- воспитания граждан в уважении к законности.