Согласно правилу экологической пирамиды с одного трофического уровня на другой переходит 10% массы органических веществ.
Цепь питания: воробей - сокол.
Сокол съел 10 воробьев массой по 20г, то есть в его организм поступило 200 г пищи, но 70 % составляет вода, тогда сухого органического вещества 30% или 200 * 0,3 = 60г.
Согласно правилу экологической пирамиды, масса сокола увеличится на 10% от массы поступивших органических веществ, то есть 60 * 0,1 = 6 г. Значит, прибавка массы сокола — 6г.
Объяснение:
УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917—1921 — суспільно-політ. явище історії України модерного часу, яке стало логічним завершенням розвитку укр. національно-визвол. руху 19 ст. і водночас визначило характер перебігу укр. історії 20 ст., зокрема розвиток укр. націоналізму, нац. самосвідомості, націо- та державотворення, пришвидшило процес формування нації української, привело до відновлення укр. д‑ви.
Утвердження в сучасній істор. літературі цього терміна — «Українська революція» — не є новацією. Події 1917—1920/1921—1923 саме як Укр. революцію розглядали її творці та перші історіографи М.Грушевський, В.Винниченко, П.Христюк, Д.Дорошенко та ін. Варто зазначити, що така назва була вживана у 1920‑х рр. і в історіографії УСРР (В.Затонський, А.Річицький, М.Скрипник, М.І.Яворський). При цьому У.р. розглядалася виключно в контексті Жовтневої революції. З посиленням класового підходу в методології рад. істор. науки цей термін був замінений іншим — «революція на Вкраїні», який був покликаний дезавуювати вказівку на нац. зміст революц. подій.
У сучасній історіографії також широко вживається поняття «українські національно-визвольні змагання», привнесене з діаспорної літератури. Змістовно воно близьке до терміна «Українська революція» і нерідко використовується як синонімічний замінник. Хоча, на наш погляд, дефініція «Українська революція» має обґрунтованішу визначеність, критерії, типологію.
Усталений у новітній вітчизн. історіографії термін «Українська революція» зустрічає й певні заперечення, особливо з боку рос. дослідників, які стверджують, що не було якоїсь окремої чи особливої «української революції», а відбувався процес розпаду і реорганізації соціально-екон. і етнічних структур колишніх Рос. та Австро-Угор. імперій. Сучасна укр. історіографія зовсім не заперечує розгляд подій У.р. в контексті загальнорос. революц. процесу, особливо на його початках. Ще М.Грушевський, підсумовуючи її національно-демократ. етап, писав: «Наша українська революція, на жаль, не розвивалася самостійно, вона весь час мусіла маршувати з конвульсійними рухами і киданнями революції російської, хаотичної, страшної. Російська революція потягнула нас через кров, через руїни, через огонь». Він вважав, що саме «очищення огнем» більшовицької експансії і звільнило Україну від «песького обов’язку» перед Москвою.
