Зразок написання власного висловлення
Глибоко переконана, що на формування особистості впливає, з одного боку, походження, сім’я, родинне виховання, а також школа, університет, різні державні установи. З іншого боку, рушійною силою для власного розвитку може виступати й сама людина, її бажання до самовдосконалення.
На підтвердження своєї думки наведу такі переконливі аргументи. По-перше, саме в родині кожна дитина, як губка, всотує традиції, ідеали, переконання, на основі яких починає формуватися її світогляд, а отже й особистість.
Наприклад, відомий музикант, науковець, громадський діяч Святослав Вакарчук в одному інтерв’ю зазначав, що саме родинне виховання й освіта допомагали йому приймати важливі рішення, що, як показував час, виявлялися правильними. Батько для співака був завжди втіленням близького друга й старшого порадника. Ціннісні орієнтири сім'ї в галузі мистецтва сформували музичний смак Святослава. Родина, школа, університет – це основні чинники, які сприяли становленню Вакарчука як особистості.
По-друге, здатність людини до самовдосконалення й повсякчасної внутрішньої роботи над собою допомагає формувати найкращі риси характеру, обирати правильний шлях, долати перешкоди й упевнено йти до своєї мети.
Згадаймо Галю Ґудзь – героїню соціально-психологічного роману Панаса Мирного й Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». «Розбишацька дочка» вибрала інший, відмінний від батьків, шлях. Галя з самого народження зростала в достатку, але ненавиділа багатство, надбане грабунком. У її образі втілено прагнення до чесного життя, краси, ніжності й вірності. Благородство душі героїні почерпнуто явно не від батьків, це результат внутрішньої роботи дівчини над собою.
Таким чином, становлення особистості залежить від спадковості, середовища та виховання, значну роль відіграє також самовдосконалення, робота над собою й прагнення до саморозвитку.
Психоло́гия рели́гии представляет собой применение психологических исследовательских методов и интерпретационных моделей к различным религиозным традициям, формам духовности[1], а также к религиозным и нерелигиозным индивидуумам. Данная наука стремится точно описать детали и происхождение религиозных верований и религиозного поведения, а также связанные с ними обычаи. Хотя психология религии как самостоятельная дисциплина возникла в конце XIX столетия, все три главные задачи решались в течение многих столетий до этого[2].
