Как передаёт наш корреспондент, вчера над центральными районами Пензенской области небывалой силы гроза. В ряде мест были повалены телеграфные столбы, порваны провода, с корнем вырваны столетние деревья. В двух деревнях возникли пожары в результате удара молнии необходимо организовать пострадавшим районам.

1. Определите стиль речи, укажите речевую ситуацию, в которой может быть использован каждый из данных текстов.
2. Подчеркните слова и выражения, характерные для этого стиля речи.

Возможны два взаимоисключающих утверждения: “Несмотря на внешнюю чёрствость и даже грубость Базарова в обращении с родителями, он нежно любит их” (Г.Бялый) и “Разве не проявляется в отношении Базарова к родителям та душевная чёрствость, которая не может быть оправдана”. Однако в диалоге Базарова и Аркадия точки над i расставлены: 

“— Так видишь, какие у меня родители. Народ не строгий. 

— Ты их любишь, Евгений? 

— Люблю, Аркадий!” 

Здесь стоит вспомнить и сцену смерти Базарова, и его последний разговор с отцом, и к Одинцовой, и финал романа — пейзаж сельского кладбища. 

Получается, что отношение отцов к детям и детей к отцам похожи: отцы стремятся понять детей, дети уважают чувства отцов. Однако по мере развития сюжета взаимоотношения отцов и детей рассматриваются в несколько ином плане. Перед нами не только взаимоотношения поколений, взаимоотношения людей разных политических убеждений. Отсюда конфликт — не возрастной, а социальный. И решается он в пользу детей. Приговор отцам произносит Базаров, затем они сами признают своё поражение, а в заключение звучит голос автора: “Да он и был мертвец”. Базарову можно торжествовать? Конфликт разрешён, но роман — продолжается. И заканчивается — смертью героя, которая отнюдь не “случайность” в художественной логике романа. Дело в том, что в названии три слова. Союз “и” выступает здесь в своём прямом значении — соединительном. Потому что в жизни всегда есть чёрное и белое, правда и ложь, рождение и смерть, отцы и дети. И, наверное, правда на стороне жизни, а не на стороне отцов или детей: “Какое бы страстное, грешное, бунтующее сердце ни скрылось в могиле, цветы, растущие на ней, безмятежно глядят на нас своими невинными глазами: не об одном вечном спокойствии говорят нам они, о том великом спокойствии «равнодушной» природы; они говорят также о вечном примирении и о жизни бесконечной”. Трудно удержаться и ещё от одной цитаты. В своей статье, посвящённой роману, критик Н.Н. Страхов заметил, что Тургенев подошёл и к “отцам”, и к “детям” с одинаковой мерой. “Это одинаковая мера, эта общая точка зрения у Тургенева есть Жизнь человеческая, в самом широком её значении”.

Відповідь:

Пояснення:

Значення географії у свідомості пересічної людини часто недооцінене. Це при тому, що більшість інформації, яку сприймає людина, має просторову прив'язку. Без географічних знань неможливе успішне державне та регіональне управління, інженерно-проектувальна та будівельна діяльність, діяльність міжнародних компаній, внутрішня та зовнішня розвідка, прогнозування погоди тощо. Значна частина прогресу у впровадженні інформаційних технологій пов’язана саме зі створенням геоінформаційних систем. Проте географія достойна більшого, ніж бути служницею інших наук та видів людської діяльності.Що вирізняє сучасну географію від інших наук? Для географії властивий холістичний погляд на світ - дослідження світу як цілісності, де жоден елемент не може розглядатися відірвано від інших. Жодна інша наука не претендує на пошук універсальних законів, які би пояснювали розвиток усіх форм руху матерії у їх єдності, намагаючись подолати прірву між сферою матерії і духу, природничого та суспільного. Її девіз – "Простір та взаємодія". У цих пошуках географія як ніколи наближається до філософії. Для науки, що традиційно дистанціювалася від неї й була "сама собі філософією" - це хороший знак і ознака прогресивності.Ми живемо у час швидкого науково-технічного прогресу та глобалізації, коли нівелюються відстані та розчиняються кордони, універсалізуються економічні, соціальні, культурні аспекти життя людей у найвіддаленіших куточках світу.Здавалося б, зникає важливість географії як вчення про місцерозташування, локації, географічне положення, відміни від місця до місця. Але для людей, коли і де б вони не жили, психологічно важливо відчувати свою унікальність, свою ідентичність. Парадокс, але глобалізація усе більше підштовхує до посилення ролі місцевого (локального, регіонального).Географія це неоціненна наука у сучасному житті.