Чтобы правильно понять произведение, надо рассматривать его в соответствии с его жанровой природой. В Библии много жанров, но это одно произведение. Единым делает его подход к жизни с точки зрения Вечности.
Библия состоит из двух частей: Ветхого Завета и Нового Завета. В первой рассказывается об истории человечества от Сотворения мира до времени ожидания Во второй – о жизни Иисуса Христа, деятельности апостолов и о конце света.
Главная часть Нового завета – Евангелие . Слово евангелие – греческое, означает «радостная весть». Четыре евангелиста – Матфей, Марк, Лука и Иоанн, - каждый по-своему, рассказали о жизни и о смерти Христа, передали Его слова. Из их рассказов вырисовывается удивительная личность, образ Сына Человеческого.
Аналіз тексту Біблії свідчить про використання у ній різних літературних жанрів. І це не дивно, адже її писали в різні історичні епохи різні люди. В Святому писанні ми маємо елементи міфології, героїчного епосу, приповістей та байок, новел та філософських есе. Це розмаїття літературних жанрів позитивно вплинуло на розвиток як релігійної, так і світської літератури. Більше того, сюжетно-жанрові лінії Біблії і зараз впливають на митців пензля та пера, надихаючи їх на створення нових творів мистецтва. Які ж ми зможемо знайти в Біблії літературні жанри?
Міфологія (грецька оповідь, переказ, вчення) — це б духовно-практичного освоєння світу, форма суспільної самосвідомості та світосприйняття первісного суспільства, викладені в системі міфів. Міф, як історично перша форма духовного життя первісної людини, був водночас засобом розвитку людської духовності. Через міфи, обряди та ритуали здійснювалося засвоєння людиною форм суспільної життєдіяльності, гуманізація людини та навколишнього світу. Міфологічна свідомість практично поставила всі основні світоглядні питання: про походження космосу і людини, її місце та призначення в світі, шляхи й засоби виникнення найважливіших явищ природи і суспільного життя, культури та ін.
