367. Прочитайте, найдите обособленные определения. Укажите, чем они выражены. 1. На противоположном берегу, как исполинские часовые, стояли могучие кедры (В. Арсеньев). 2. Русый, с кудрявой головой, без шапки и с расстёгнутой рубахой, Дымов казался красивым и необыкновенно сильным (А. Чехов). 3. Спортсмен, очень высокий и ловкий, вырвался вперед. 4. Беловатое облако, как голова огромного зверя, выплывало на восточном горизонте (С. Аксаков). 5. И глаза его, маленькие и светлые, остро поблескивали (Ю. Нагибин). 6. И весь он, в рубахе, распахнутой на груди, был, как дуб, кряжистый, устойчивый (В. Солоухин).

Всегда обособляется любое определение (распространённое и нераспространенное), если оно находится после местоимения или перед ним: Она, всегда аккуратная, привлекала внимание одноклассников​

1)
- Ой! Привет, как ты?
- Хм.. . Привет. Мы знакомы?
- Эй, мы же училисиь в одной школе.
- Ого! А я и не вспомнил сразу.
- Ишь ты, память подводит?
- Угу, случается.
- Ку-ку! Я же спрашивал: "Как дела"?
- Эх, устал на работе.
- Брр! Холодно на улице.
- Ага, пошли в кафе.

2)
- Ой, простите. Я наступил ва на ногу.
- Ну что вы, бывает.
- Ах, с моей стороны это было так неосторожно!
Я ведь, увы, вешу ого-го сколько!
- Ох уж эти мужчины. Не кокетничайте.
Чем хорошего человека больше - тем лучше.
- Вы на какой остановке выходите?
- Ой, а я её уже проехала.
- Ах, какое счастье! Ну, тогда выйдем на следующей
И пойдём в кафе есть пирожные.

Достаточно?)

Есна – це ясне блакитне небо, білі пухнасті хмаринки, що швидко пливуть по ньому, бо їх підганяє веселий весняний вітерець. Весна – це ранні квіти – проліски, фіалки, нарциси, кульбабки, молода зелена трава. Це дерева, по стовбурах яких з новою силою тече живильна волога, даруючи силу брунькам та квіточкам. Це тепло у повітрі, яке відчуваєш шкірою, це яскраве сонячне проміння, що будить усе навколо.
Після зимової тиші весна приносить із собою безліч радісних дзвінких звуків. Спочатку бринять об підвіконня краплі від танучих бурульок, шумлять весняні потоки, тріщить, ламаючись, крига на річці. Потім повітря наповнюють пісні птахів, що повернулися з теплих країв та починають будувати собі гніздечка. От уже й вітер не гуде серед голих віт дерев, а м’яко шумить новеньким молодим листям. А потім йде перший весняний дощ, рясний, щедрий, гримить перший грім.
А найпрекрасніше навесні – то квітучі дерева. Вони заквітають повсюди – в садах, у парках, лісах, на вулицях міста. Вони дуже красиві та мають солодкий приємний аромат. Здається, що потрапив у казку! А згодом квітки починають висихати, їхні пелюстки відриваються та падають додолу. І на їхньому місці починають вгадуватися майбутні фрукти – крихітні поки вишні, груші, яблука, персики. Буде чим поласувати літом!
Весна – то пора квітів. Найперше на чорній землі, ще крізь сніг, підіймають до сонця свою голівки проліски. Вони тендітні, проте такі сильні, що зуміли пробитися крізь товщу снігу. А в середині квітні настає пора нарцисів та тюльпанів. Особливо мені подобаються червоні, проте всі вони гарні по-своєму. Згодом у травні пишно розквітає бузок різних кольорів та півонії, а за ними – королева всіх квітів – троянда. У той час дерева та кущі вже стоять вбрані в яскраве зелене листя. І весна дарує нам у повній мірі свою яскраву та живу красу.