У дитинстві я мріяла мати домашню тварину, але батьки щоразу заперечували. І щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті умовила їх узяти маленьку пухнату істоту. Цей день, напевно, я не забуду ніколи! Як я готувалася, як чекала прибуття в будинок нового члена родини! А коли побачила це створіння, то була в захваті: на мене дивилося щось мохнате з жовтими, великими, як блюдця, очима. З того дня в мене оселилася кішечка. Згодом вона перетворилася на красиву дорослу кішку, стала мамою, бабусею. Тепер я дивлюся на її онуків, що живуть по сусідству, і згадую їхню бабусю в дитинстві. Хоч вона вже й доросла, однак, коли розіграється, стрімголов бігає по квартирі, ганяється за іграшковою мишкою. Любить стрибати високо, просить погратися з нею: сяде біля дверей і нявкає, то на мене гляне, то на двері. Це означає: треба підійти, постукати по дверях вище, а вона постарається туди доплигнути.
У кожної тварини, як і в людини, свій характер. Характер моєї улюблениці лагідний, вона розумна, легко піддається навчанню, допитлива. Коли наповняється ванна водою, сяде на грати і дивиться довго на воду, немов намагається щось зрозуміти. Є в неї одна чудова якість — вона дуже чуйна. Якщо чує розмову на підвищених тонах, миттю мчиться, зупиняється на порозі й уважно оцінює обстановку. Визначивши «агресора», підбігає до нього і злегка кусає за ногу.
Нехай кажуть, що друг людини — собака, але я упевнена, що моя кішка — кращий друг, який ніколи мене не залишить у біді, буде захищати всіма силами й радіти разом зі мною. У спілкуванні зі мною вона виявляє ті почуття, що я марно очікувала від багатьох людей: відданість, безкорисливу любов, безмірну подяку лише за сам факт мого існування.
Моя кішка майже не змінилася зовні. Іноді ми сідаємо з нею вдвох і починаємо згадувати той день, коли вперше зустрілися. Може, про це згадую лише я? А вона думає про своє? Але в її очах я бачу увагу і турботу.
Щороку ми відзначаємо день нашої зустрічі. Я обов'язково пригощаю її чим-небудь смачненьким. Цього року ми відзначили цей день уже вшосте
ПодходитЭто случай из моей жизни летом
Что значит хорошая семья? И как можно определить хорошая эта семья или плохая? Очень часто говорят, если дети хорошо одеты, хорошо учатся, то они из хорошей семьи. Конечно это так. Но бывают в жизни непредвиденные обстоятельства: дети убегают из дома или совершают самоубийство. Почему они так поступают, ведь они из хорошей семьи?
Родители стараются одеть, обуть, накормить своих детей, выполняют все их капризы. Но в суете повседневной жизни они не находят свободного времени, чтобы провести со своими детьми свободное время, чтобы пообщаться с ними. Об этом они забывают, а ведь это так важно. У каждого ребенка есть свои проблемы, с которыми ему сложно справиться, и о которых он часто боится признаться. В хорошей семье нужно делиться со своими проблемами с родителями, и решать эти проблемы вся семья должна вместе. Вот такую семью можно назвать хорошей, где каждый готов заступиться за другого и ему.
Но к сожалению, хороших семей мало, родители совсем не проводят время со своими детьми, о воспитании они иногда забывают. Если родители часто ругаются, то это видят дети, которые впитывают в себя весь этот негатив. Они подрастают, и потом не знают как создать свою полноценную семь, им никто не объяснял, они этого не видели и не понимают, что значит жить в любви и согласии.
