Любов до вітчизни одна з найбільших чеснот

1) Розповідь про федька який він паганій (його опис)
2) тут описується все про Толю сина володарів дому в якому жила сім'я Федька
3) Федько завжди спокушав тольку до своіх забав, його за це лаяли вдома батьки
4)Одного разу толя не втримався і пішов до хлопців   
5) Між хлопцями почалась суперечка (якраз була весна), толя і федя побились об заклад що завтра федько перейде річку з одного боку на інший перестрібуючи з льдинки на льдинки
6)вранці хлопці прогуляли школу і пішли на річку Федько взяв палицю і пострибав, дорослі помітили і кричали на нього але він не слухав
7)Толя почав заздрити і подумав що теж зможе і пішов на кригу, а ле крижинка відірвалась від берегу і попливла
8)Толя розгубився почав панікувати і плакати, та федько ж ні він одразу допоміг малому вистрибнути на берег
9) Але під ним крига тріснула та він провлився, батьки хлопців прибугли почали лаятись
10) Коли прийшов тата толі він запитав у ледь ледь жівого федька 
-ти це зробив? Та федько заради толі в перше в житті збрехав і сказав так
11) вдома ледь живого федька били та лаяли до поки він нещасний не втратив свідомість, потім його лікували декілька днів, але він помер, хоронило його все село а толя дивився у вікно і грався з чижиком якого він сказав федіровій матері віддати його

Великий Кобзар відіграв величезну роль у розвиткові національної і соціальної самосвідомості українського народу. Боротьба проти будь-якого гніту, в тому числі й національного, була в концесії Шевченка боротьбою за те, щоб розчистити шляхи для вільного розвитку як українського нарощу, так і інших гноблених народів. І все це він робив не балачками, ні роз-мовами, а великою, геніальною силою своїх поетичних творів. Патріотичні ідеї Шевченка зросли на життєдайному грунті багатовікової боротьби українського народу за свою незалежність, проти соціального і національного гніту. Героїчне минуле України привертає увагу молодого Поета не саме по собі, а як дійовий побудник сучасного становища народу, як засіб для піднесення патріотичного почуття:

Україно,

Україно!

Серце моє, ненько!

Як згадаю твою долю,

Заплаче серденько! /”Тарасова ніч”/.

Поет розуміє, що немає і не може бути вільної, щасливої і радісної вітчизни, поки “…скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві… /”І виріс я на чужині”/. Шевченкові герої – це люди кровно зв’язані з батьківщиною. Це подвижники, для яких немає вищого почуття, ніж гаряча любов до стражденної матері-вітчизни. Такими патріотами були вожді народних повстань – Наливайко, Тарас Трясило, Богдан Xмельницький, Богун, Залізняк, Гонта