Твір на тему мої рідні мойзахопленя ними

​

Ще з народження кожна людина знайомиться з народною піснею. Наша мова співуча, багата за словниковим складом і милозвучна. Українські пісні вважають одними з найкращих у світі. Матері співають малятам  колискові. Вони  завжди зачаровували мене своєю мелодійністю й чутливістю.
Український народ склав безліч пісень. Для кожного свята, кожної події нашого життя існує відповідна пісня. Для новорічних святце щедрівки та колядки , для весняних веснянки, гаївки, для праці в поліжниварські пісні. 
Пісня супроводжує людину у різні хвилини життя. Народна пісня ---це душа  народу.Пісні ---це емоції і почуття наших предків,перелиті в слова.Тому сьогодні  так збагачують наш внутрішній світ народні пісні, тому так проймаємося ними, так їх відчуваємо.
 Часто на самоті я співаю українські народні пісні. І хоча я знаю їх не дуже багато, я завжди можу підібрати ту , що буде відповідати моєму настрою, виражати мої почуття чи емоції. І за це я  теж люблю народні пісні.  
 

. ДУХОВНЕ І ТІЛЕСНЕ У ЛЮДИНІ 
Уявлення про тілесне і духовне зазнали в історії культури значну трансформацію. Античність, яка залишила у спадок мистецтво турботи про себе, високо цінувала здорове і красиве людське тіло, що стало не природним, а культурним, наділеним суспільно значимими символами. Зовнішність, манери, жести, одяг - усе це свідчило про походження і становище людини і виражало його ставлення до системи громадського порядку. Стародавні суспільства взагалі надавали значення не стільки тому, що думає або переживає людина, скільки того як він поводиться. Середньовіччя, навпаки, надмірно інтенсифікувало дух і культивувало не стільки турботу про тіло, скільки турботу про душу, в рамках якої вироблялася складна психотехніка стримування афектів і потягів. У нових суспільних умовах все більш важливим ставали бажання, наміри і думки людини і тому контроль за пристрастями душі ставав серйозною суспільною проблемою. Її рішення взяла на себе релігія, ефективно використала для цього процедури покаяння, що діють на основі ретельних класифікацій гріхів. У Новий час основної антропологічної константою зробився розум, сприяє зростанню самодисципліни, стриманості, передбачливості та далекоглядності людей. 
У класичній філософії людина вважалася господарем власного Я, здатним керувати душевними пристрастями і тілесними бажаннями на основі розуму. Разом з тим безліч мимовільних дій, незрозумілих фобій і неврозів свідчили про те, що вчинки людини визначаються не тільки раціональними суспільними нормами, але і несвідомими афектами, потягами і бажаннями, які з причини їх не моральності витісняються зі свідомості, але залишаються при цьому сильнодіючими мотивами поведінки і викликають або осуджені суспільною мораллю проступки, або у разі придушення цих бажань до найсильнішим нервових розладів. Критика метафізики розуму і реабілітація несвідомого Фрейдом може зрівнятися з коперніканської революцією, що перетворила Землю з центру Всесвіту в рядову планету Сонячної системи. Архіпелаг несвідомого, дослідженням якого займався Фрейд, виявився великим, і дуже своєрідним. Для його вивчення виявилися малопридатними класичні методи рефлексії. Вони були трансформовані або замінені психоаналізом. Однак у Фрейда ще збереглися багато застарілих моральні оцінки несвідомого як зосередження всього порочного і аморального. К. Юнг спробував звільнитися від тиску цих догм і