«Не приходиться дворянці йти за простого хлібороба, я тепер на такій линії…» Мартин Боруля вважає, що «я – не бидло і син мій – не теля….» , а дворянський титул йому дозволить «Ох, діти – діти! Як би ви знали, як то хочеться бачить вас хорошими людьми, щоб ви не черствий хліб їли…», «…краще білий хліб, ніж чорний….» “Згадую Борулю, хоч люди сміються з нього, бо їм здається, що вони не такі чудаки, як Боруля, а коли гарненько придивитися, то й сміятися нічого: хто б не хотів вивести своїх дітей на дворянську лінію, щоб вони не черствий кусок хліба мали?!”
