Відповідь:
Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки. Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила". Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…
Пояснення:
Моральні норми і щирі почуття, зображені в родино-побутових піснях українців :
Родинно-побутові пісні — це ліричні твори музичного та поетичного характеру. У цих творах відображаються моральні норми та щирі почуття українців. У родинно-побутових піснях яких відбиті почуття, ідеї, думки людини, пов'язані з її приватним життям, подіями в родині та стосунками всередині сім'ї.
Серед родинно-побутових пісень можна виокремити твори про кохання, родинне життя, колискові пісні. Проте про що б не співалось у піснях, всі вони зворушують душу, торкаються найпотаємніших куточків серця. Вони звеличують вірність у стосунках, відданість, підносять силу родини, велику роль надають матері у вихованні дитини. У таких творах відбивається колективна думка про народну мораль, етику, естетику.
Приклади: "Ой там за горою, там за крем'яною...", "Цвіте терен, цвіте терен", "Ой жоно моя, жононько".