Зима — чудова пора року. Вона прийшла в цьому році рано. За одну ніч припорошила дороги, покрила м’яким пухнастим килимом землю. На кожному сухому стеблі, на кожній гілочці розвісила химерне мереживо, прикрашене незвичайним сріблястим бісером. На даху будинків насунула снігові шапки, а вікна розмалювала красивими візерунками. Все навколо стало білим і ошатним. Знайомі місця перетворилися до невпізнання. Так і хочеться повірити в диво, загадати найпотаємніше бажання та чекати, що воно здійсниться!
Хар-ка :
Грицько
За принципом контрасту виписано образ Грицька. Зазнавши багато горя змалку (його батьки померли від холери, коли він був ще зовсім малою дитиною) , Грицько, дійшовши літ, подався на заробітки. Важко працював два роки, але повернувся в село, купив землю, хату, завів господарство і почав думати про весілля. Шукав собі дівчини багатої та вродливої, а покохавши, одружився на сусідній наймичці, такій само сироті, як і він. Грицько, як і Чіпка, з дитячих років бачив і кривду, і несправедливість, але він ніколи не намагався чинити опір, бунтувати. Палкі Чіпчині слова не зачіпили його серце, але зародили тугу в чутливій до людського горя Христиній душі.
