.. заціалісукавило те, що кролик

У кожної країни є свій народний символ. В України – це пісня, яка споконвіку лунає в наших краях.

Мабуть, жодна подія не відбулася і не відбудеться без щирої народної пісні. Вона несе в собі і любов, і сум, і ніжність, і втіху. Пісня лунає тоді, коли хочеть­ся показати свої почуття або настрій.Жити в Україні і не знати народних пісень просто не можна. Українці — це саме та нація, яка зростала на своїх піснях, яка вкладала в їх слова усі переживання, душевні потрясіння, все те, що не могла просто забути. Недарма ж говорять, що українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його мова.  

Я хочу розповісти про другорядного героя Кактуса з твору «ТТБ» Л.Вороніної.    Це прізвисько одного хлопця, його справжнє ім’я  Сашко Смик. Колись він був як усі. Мав сили рівні з іншими, був одного зросту з усіма, особливо нічим не вирізнявся серед інших дітей. Але після останнього літа він виріс на дві голови, накачав м'язи. Особливо вирізняла його серед інших зачіска, схожа на кактус. Відчувши силу, він став занадто самовпевненим, зробився бешкетником. Ображав  свого сусіда  Клима,обзивав його різними образливими словами.   Кактус не подобався багатьом. Автор характеризує цього героя з деякою непривітністю, зовсім не симпатизує йому. Називає цього героя орангутангом. Він дуже добре змальовує зовнішність та риси Кактуса, але без якогось захоплення ним. На  мою думку, автор навіть підкреслює, що погана поведінка людей ще більше псує їх зовнішність.     Сашко у творі пережив багато пригод, дечому навчився. Мене тішить те, що він більше не буде зрадником і не показуватиме свої «колючки».