Поняття "духовно багата людина" може мати декілька значень. Проте, я вважаю, що це людина, що має багато знань, є освіченою та мудрою. Людина, яка може своїм доречним словом пояснити те, чого не розуміють оточуючі. Духовно багата людина знає багато про культуру, правила гідного поводження. Можна сказати, що це людина естет. Вона має естетичне світобачення та світосприйняття. Ця людина може добре знати певну галузь культури або психології.
Не кожна людина є духовно багатою, але кожен може нею стати, якщо дуже цього хоче
Объяснение:
Було в батька троє синів. Були вони ледачі. Щоб їх прокормить, батько робив, як віл, чорнів від роботи, руки пухли, кров текла з пальців. А сини прохлаждались, гуляли над річкою, лісом, висипалися в садку. Казав їм батько:
— Сини мої, трудіться, бо важко вам буде, коли я умру.
А найстарший син каже:
— Ей, батьку, роби, поки можеш, а ми будем робити, як тебе не буде.
— Та ти не вмієш нічого, — каже батько.
— Я женюсь — жінка буде робити.
Другий син каже:
— І я женюсь.
А третій:
— Я так само зроблю, як мої брати.
Та батько робив, робив та й заболів. Прийшли сини, питають:
— Ти вмираєш, а що нам оставляєш?
А батько бідний був, та з мудрою головою, подумав і каже:
— Діти, шукайте в землі золото.
— А в якому місці ви закопали золото? — питають сини.
— Оцього я вам не скажу — відповів батько, — копайте город, оріть поле, садіть, обробляйте, собирайте, там і золото найдете.
Полежав трохи батько та й умер. Прийшла зима, сини з’їли все те, що батько заготовив, а нового нічого не находили, не насіяли. На другу зиму голодають ледачі сини. Пішов найстарший брат шукать пари — вернувся з кабаком, пішов середній свататись — не схотіла дівчина. Пішов наймолодший, та ніхто не хоче ледачих.
Дожили якось до весни, а весною давай золото шукать. Перекопали весь огород, та не найшли золота і посадили картоплю. Виросла їм здорова картопля.
Пішли поле копать. Скопали — нема золота, взяли посіяли яру пшеницю. Вродила пшениця буйна. Змололи, одвезли зерно у млин, намололи борошна, напекли хліба, сіли свій хліб їсти, а найменший брат каже:
— Ой, які ми, брати, недолугі! Бачте, золото вродило. Добре нам батько казав, щоб ми шукали золото в землі!
Брати повставали з-за столу, позакочували рукава і взялися за роботу. Хазяйнували, все мали, скоро поженилися. Разом із жінками збиралися за столом і говорили:
— Якби наш мудрий батько ще жив, і нам лучше було б.
