Портрет Доріана Грея - я просто в захваті від цієї книги тому не могла пройти повз це питання.
На мою думку в Доріана Грея все б було добре, якби він не пишався своєю красою аж до фанатизму. Йому про це казали і лорд Генрі і художник, що малював його портрет, останній був в захваті від його краси тому і запропонував йому зробити його портрет. Коли лорд Генрі розповідає Доріану про те, що врода і молодість не вічні, він каже, що ладен продати душу, аби це бцло не так. Його бажання справджується. Це стало роковим для головного героя.
Пысля цього ми можемо бачити як гарна людина може скоювати жахлиіы вчинки. Наприклад, Сибіла, так, вона вчинила самогубство, але причина – він. Доріан кохав її як актрису а не як жінку чи людину, коли вона погано зіграла через те, що не може грати кохання, бо має справжні почуття до нього, він лише сварить її і каже, що вона осоромила його перед друзями, за на цю виставу. Саме коли помирає Сибіла портрет вперше змінюється – на ньому з’являється лицемірна посмішка.
Спочатку Доріана лякають зміни в його портреті, але потім він розуміє що це віддзеркалення цього душі й йому навіть подобається дивитись, як портрет становиться чудовиськом, а він залишається таким гарним не дивлячись на те, що проходить багато років.
Він веде розпутний б життя. В нього було багато жінок. Через нього багато забезпечених молодих людей розорилися. (Там ніби щось ще було про якісь наркотики майже у кінці, коли вони приходять до притону і зустрічають брата Сибіли, але точно не пам’ятаю, тому опустимо це)) Пристойні дома закривалися для нього . Про нього пішли погані слухи, що дішли й до художника, який колись намалював його портрет. Художник мав їхати, але перед від’їздом зайшов до Грея, який показав йому свою головну таємницю – портрет. На що художник відповів «Я не міг це намалювати, у намальованої людини очі диявола». Доріан вбиває художника. Поражає те, з якою холодністю він спочатку за до хіміка позбавляється трупа а потім придумує собі алібі, адже колись вони були чи не найліпшими друзями.
У кінці життя він ніби закохується справді, але він вирішує не поступати з тою дівчиною як з усіма ін.. своїми жінками – а ти її, він дав їй грошей і відсторонив її від себе як то кажуть «від гріха подалі». Похвалився цим добрим, як він вважав вчинком лорду Генрі і вирішив що тепер портрет буде мінятись, але він залишився яким і був. Лорд Генрі сказав, що це тому, що цей вчинок продиктовано тщеславием(не пам’ятаю як це буде рос. Мовою) Доріана, а не йде від щирого серця. Тоді Доріан у розпачі кидається ножем на портрет, тим самим вбиває сам себе і перетворюється на того, хто був намальований на портреті, а портрет стає таким, яким був тільки-но намальованим.
Я вважаю, що якби Доріан не ставився так фанатично до своєї краси – нічого лихого б не сталося. Також, якби він звернув увагу на перші зміни в портреті і проаналізувавши це. Виправився його життя могло б бути не таким важким (після зустрічі з братом Сибіли він кожен день жив страхом що той його вб’є і щиро радів, коли брата його колишньої дівчини випадково застрелив мисливець). Йоо життя було безрадісним майже постійно в напрузі, чеканні чогось поганого. Він перетворився на маніяка. Якому подобалося знищувати власну душу. Я вважаю, що врода людини ніколи не замінить ій душу, це і показав нам автор у цьому творі.
Вийшло довго, але сподіваюся, це до
Я багато читала про серію Марини Павленко «Русалонька із 7-В», а тепер нарешті читаю самі книжки. От цікаво, вам подобаються детективи і всілякі заплутані історії? Мені – так. Якщо ж ви любите їх так, як я, то ця серія – для вас.
«Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» – перша книжка з серії. Головна героїня – дівчина Софія, яка, так само як і я, не любить алгебри. Їй, так само як і мені, підсовують братика (у мене сестра, але то дрібниці). Книжка ж не про те. Софія закохана в однокласника Вадима Кулаківського. У роду Кулаківських – прокляття. Після того, як Гордій Кулаківський привласнив собі купу чужої землі, його і його рід прокляли – мовляв, матимеш гроші, але не матимеш щастя.
За до фотографій, чарівної шафи, яка може переносити Софійку в часі, та коралів, які роблять дівчину невидимою у минулому, Софійка знімає з Вадима прокляття. Ще вона позбавляє себе нічних жахів, бо квартира знизу також була пов’язана з прокляттям Кулаківських. Ціла сім’я загинула під час грози – і в грозу чи при повні привиди змушені знову і знову переживати цю трагедію. Після того, як Софія у минулому врятувала родину Катрусі, двоюрідної прабабусі Вадима, кошмари в квартирі знизу припинилися.
Тепер Вадим вільний від прокляття. До нього з бабусею поприїжджали родичі, доля яких змінилася після того, як Софійка врятувала Катрусю, а Вадим їй вдячний, бо тато купив йому мотоцикл.
Коли я закінчила читати книжку, був вечір. Раптово почалася гроза. Ну як тут не злякатися? Саме за такої погоди у квартирі знизу з’являлася колись Катруся. Стало якось не по собі, та якось я заснула…
То що скажете? Цікаво? А це ж лише перша книжка. Друга – про привида, третя – про русалку, четверта – про лабіринт і пропажу картин. А про що п’ята – не скажу, бо щойно почала читати.
Нагадую: більше відгуків можна прочитати в моєму блозі.
У публікації збережено стиль авторки
