Орієнтовний план твору Є. Гуцала «Сім'я дикої качки».
1. Подорож Юрка через ранковий ліс до річки.
2.Відчуття задоволення героя.
3. Юрко на рибалці.
4. Прихід Тосі до Юрка.
5. Небажання Юрка товаришувати з Тосею.
6. Невдала рибалка хлопця.
7. Побрехеньки Юрка про вдалі лови.
8. Діти побачили сім'ю дикої качки.
9.Юрко виловив всіх каченят. Розпачливий крик качки.
10. Намагання Юрка приручити каченят.
11. Тося вирішує випустити маленьких диких пташенят.
12.Намагання дівчини привчити каченят до води.
13. Незадоволення Юрка вчинком Тосі.
14. Від'їзд Юрка до міста.
Орієнтовна відповідь 3 групи:
Тема: відтворення взаємостосунків дітей зі світом природи (качиною сім'єю).
Ідея: засудження жорстокості, байдужості, прагнення піднестися: рахунок хвалькуватості, брехні (Юрко); возвеличення доброти, чуйності, милосердя (Тося).
Мені сподобалися приказки та прислів'я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі.
Сила почуття і вічність справжнього кохання передано у таких прислів'ях: "Любов — не пожежа, займеться — не загасиш", або: "На любов і смак — товариш не всяк", "Не до І чари, як хто кому не до пари".
Висловлено у народній творчості і безкорисливість, щирість у почуттях: "Нехай борщ без сала, аби душа пристала", "Хоч у курені, аби до серця мені", "З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем".
Читаючи художні твори, я часто дивувався з того, як вміло описує письменник красу дівчини, які епітети добирає, як влучно та поетично порівнює дівочу вроду з явищами природи. Тільки знайомлячись із народною творчістю, я зрозумів, що майже всі порівняння взяті саме з фольклору, а вже потім вони пішли мандрувати сторінками художніх творів. "Дівчина, як калина, як ясна зоря", "Красива, хоч з лиця воду пий", — все це взято з безмежної поетичної народної творчості.
Багато створено прислів'їв та приказок і про працю, навчання: "На дерево дивись, як родить, а на чоловіка — як робить", або ще; "Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом". Сказав наш народ і про навчання, про мудрість: "Мудрий не есе каже, що знає, а дурний не все знає, що каже". Мені дуже сподобався цей влучний та іронічний вислів!
Я вважаю, що кожному з нас треба цікавитись народними прислів'ями та приказками, бо вони роблять наше мовлення виразнішим, а самі є справжнього скарбницею мудрості. Запам'ятаймо ж їх на все життя, бо не на користь книжку читать, коли лише вершки хапать!
