Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне кохання, пов’язане з цим деревом. Молода дівчина закохується у козака, але той поїхав на війну де й загинув. Дівчина все ще сподівається, що він повернеться, натомість її матір підшукала для неї хорошу партію — старого багатія. Дівчина не хоче йти заміж і матір вирішує віддати її силоміць за старого. Остання надія дівчина — це стара ворожка до якої вона звертається за до Та говорить, що передбачила її прихід і дає дівчині чаклунське зілля, випивши яке на світанку, ще «до півнів» можна повернути коханого «з чужини», але якщо він не повернеться після другого ковтка треба випити в третє… Що має трапитись після третього ковтка стара порадила не питати. Дівчина після не довгих вагань робить все, як їй наказала зробити ворожка, її козаченько так і не повернувся, а вона перетворилась в тополю.
Правопис сполучників
Написання Правило
Разом Сполучники, як би вони не були утворені, звичайно пишуться разом (одним словом):
а) адже, аніж, ніж, отже, отож, таж, також, теж, тож;
б) аби, мовби, немовби, ніби, начеб, неначеб, щоб, якби;
в) мовбито, немовбито, нібито, начебто, неначебто, тобто, цебто;
г) абощо, тощо, якщо;
д) притому, притім, причому, причім, проте, зате, затим.
Окремо Частина сполучників може мати при собі частки, з якими вони пишуться тільки окремо, а саме: адже ж, або ж, але ж, бо ж, все ж, хоч би, хоча б, коли б, коли б то.
Окремо пишуться всі складові частини в таких сполучниках: та й, то й, дарма що, так що, тому що, через те що, для того щоб, з тим щоб, в міру того як, з тих пір як.
У кількох сполучниках перші дві частини пишуться разом, наступні — окремо, а саме: тимчасом як, незважаючи на те що, затим що.
Через дефіс Через дефіс пишуться сполучники з підсилювальними частками бо, но, то: отож-бо, тож-то, тому-то, тим-то, якби-то, тільки-но.
Объяснение:
