kerildebil2016
19.09.2022 00:42

Велосипед для Катрусі

Тієї осені Катрусі купили велосипед. О, скільки щастя! У її старшого братика Дениса давно вже був великий, з рамою. Він часто возив на ній Катруську, коли батьки казали. А по своїй волі катати не хотів. Тож мрією дівчинки був свій, власний велосипед.

Що й казати, Катруська марила цією покупкою.

А тут уже наступного дня батьки привезли новенького, лискучого червоного велосипедика. Ох і щаслива була дівчинка — її мрія здійснилася!

Та тут нагодився братик і геть зіпсував настрій сестрі:

— Малече, ти спочатку навчися їздити на ньому!

— Синку, не ображай сестру, вона навчиться, обов’язково. Ти ж також колись не вмів, а потім навчився. Доню, ходімо вчитися!

Вони вийшли з квартири. Денис — за ними. Катруся вилізла на сидіння, яке тато підкрутив спеціально для неї, стиснула ручками кермо і поглядом тріумфатора обвела всіх навколо. Мовляв, от я сиджу на велосипеді — своєму, власному, а зараз поїду.

Як тільки тато відпустив велосипед, Катруська скрутила кермо і наїхала пряменько на дерево. Коли тато з Денисом добігли до місця пригоди, то знайшли там покарлючений велосипедик і Катрусю, яка сиділа на траві й тільки кліпала очима.

— Тату, відремонтуй, будь ласка, чимшвидше мого велосипедика, а то так ще й літо мине, а я не навчуся їздити, — тихо промовила Катруся.

За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала падати. Вона набивала синці й здирала лікті та коліна, доки не навчилася тримати кермо у правильному напрямку і не перехилятися набік. Словом, доки не навчилася їздити сама без підтримки.

З того великого дня вона майже не злізала зі свого залізного друга. І до подружок, і до бабусі, й до магазину на ньому їздила. Вона не тямила себе від щастя відтоді, як їй купили велосипед.

Та якось Денис прийшов додому дуже засмучений, бо зламав свого велосипеда — врізався в дерево.

— Не переживай! На моєму їздитимеш — поділимося якось.

Денис аж очі витріщив на сестру від подиву. Але відразу йому стало соромно, що от він колись не хотів катати Катрусю на своєму велосипеді, а тут вона так пропонує йому свій. Денис підійшов до Катруськи, обійняв і вперше в житті зрозумів, що кращого друга, ніж його маленька сестра, у нього немає.

Чи справді Катруся була справжнім другом?

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
polina19a
29.07.2020 00:19
В житті українського народу пісні займають окреме місце . українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднуються пісенність української мови та чарівність мелодії . українскі народні пісні сладалися протягом багатьох століть вони розповідають про цілі епохи в житті українського народу .
  усе життя українців супроводжують пісні .іх у нашого народу сила-силенна . кожна подія супроводжується піснею:народження,праця,відпочинок всілля смерть.
  отож пісні - це наш здобуток. треба їх знати й берехти.  
0,0(0 оценок)
Ответ:
kirikk3
12.04.2022 12:00
ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити,
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти,
Котрі молодії —
У полон забрато;
Як заняли, то й погнали
До пана до хана.
Годі тобі, пане-брате,
Ґринджоли малювати,
Бери шаблю гостру, довгу
Та йди воювати!
Ой ти станеш на воротях,
А я в закаулку,
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
Ой ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками,
Ой щоб слава не пропала
Проміж козаками.
Ой козак до ружини,
Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука! Походження та примітки ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ. Записано в 60-х роках XIX ст. у Новомосковському районі, Дніпропетровської обл. (Новомосковський пов. на Катеринославщині). Друкується за зб. Исторические песни малорусского народа с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова, т. I, стор. 274. Варіант цієї пісні одним з перших опублікував видатний український учений, дослідник фольклору М. О. Максимович у зб. «Украинские народные песни, изданные Михаилом Максимовичем. Часть первая», М., 1834, стор. 108. Джерело Українські народні думи та історичні пісні. Упорядники: П. Д. Павлій, М. С. Родіна. М. П. Стельмах. Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1955, 700 с. Тематичні розділи Історичні пісніБоротьба проти іноземного поневолення та феодально-кріпосницького гніту в XV - першій половині XVII століття ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити,
Гей, витоптала орда кіньми
Маленькії діти.
Гей, витоптала орда кіньми
Маленькії діти. Ой маленьких витоптала,
Великих забрала,
Гей, як зайняли, то й погнали
До пана, до хана.
Гей, як зайняли, то й погнали
До пана, до хана. Ой ти станеш на воротях,
А я в закоулку,
Гей, дамо тому стиха лиха
Та вражому турку.
Гей, дамо тому стиха лиха
Та вражому турку. Ой ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками,
Гей, щоб та слава не пропала
Поміж козаками.
Гей, щоб та слава не пропала
Поміж козаками. Козаченько до ружини,
Бурлака до дрюка,
Гей, оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука.
Гей, оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука. ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА, БО НІЧИМ ПРОЖИТИ — ноти — українська народна пісня
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота