Ментальна карта твору "Чорна рада Будь лаассооччккаа

Роксолана була дивовижною жінкою, Сулейман називав її Хуррем - сміється. Потрапивши в палац султана, вона попросила дозволу користуватися бібліотекою, і за час поки Сулейман був у військовому поході, встигла освоїти наскільки мов. Вона писала вірші, цінувала мистецтво, розбиралася в політиці, вміла танцювати. Все це ніби зачарувала її чоловіка. Навіть грізна палацова гвардія обожнювала пані, а вона, в свою чергу, збільшила їм платню, веліла побудувати казарми-палаци, наділила їх новими привілеями. Роксолана була дуже господарської. Коли треба було поповнити скарбницю, вона розпорядилася відкрити в європейському кварталі і в портових районах Стамбула винні лавкі.По її наказом поглибили бухту Золотий Ріг і реконструювали причали в Галаті, що благотворно позначилося на торгівлі. На ці гроші будували нові мечеті, лікарні. Багато дослідник говорять про те, що роль Роксолани в історії України перебільшена. Вона стала справжньою султаншею, переслідувала інтереси свого сина, домігшись того, щоб він успадковував престол після смерті батька. Деякі навіть стверджують, що правління Селіма (сина Роксолани) призвело до падіння Османської імперії. Так чи інакше, правління Сулеймана називають золотим століттям Османської імперії, і в цьому була велика заслуга Роксолани.

Пісня є український народ протягом усієї історії його існування. у часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня людям. у ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. у радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. пісня в праці та в дорозі. мабуть, така співуча в нас українська душа. є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. у ній розповідається про те, що господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. та пісня, пообіцяв господь, людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло. в українських народних піснях живе вся історія нашого буття. у них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. вони нікого не залишають байдужими. незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. у наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. от як пише про те і. драч: а пісня - це душа. з усіх потреб потреба. лиш пісня в серці ширить межі неба. на крилах сонце сяйво їй лиша — чим глибше пісня, тим ясніш душа.

народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.