Фанфік на тему шпага славко беркути​

Дружба... Кожен розуміє це по-своєму. Для мене дружба – те, без чого життя неповноцінне, тому що друзі – це невід’ємна частина нашого життя.
На мою думку, справжній друг – це той, кому можна довірити свої секрети; той, до кого можна звернутися за до або порадою - і він неодмінно до той, на кого можна покластися у будь-якій ситуації. Саме для цього й існують справжні друзі. Лише справжні друзі готові піти за тобою у вогонь і у воду. Недарма ж існує прислів’я: «Друг пізнається в біді». Справжній друг не тільки до у скрутну хвилину, а й щиро порадіє за твої успіхи. За словами французького письменника-мораліста Жана де Лабрюйєра: «Довіра – перша умова дружби». Якщо друзі не довіряють один одному, то вони не зможуть нормально спілкуватися. Також важливою складовою дружби є безкорисливість. Адже якщо дружба побудована на взаємовигоді, то це вже не дружба. Людина, яка пізнала дружбу – щаслива людина. Між друзями існує ніби нитка особливого зв’язку. Саме тому необхідно цінувати своїх друзів як найцінніший скарб, берегти як щось найдорожче.

У творчості Лесі Українки важливе місце посідає тема ролі митця і мистецтва. Цій темі присвячено декілька віршів та поема "Давня казка". Як поет Леся Українка завжди займала активну позицію в житті, тому тема поета і поезії не була для неї сторонньою. Головним героєм поеми "Давня казка" є поет, що "мав талант до віршів не позичений, а власний". Він був звичайною людиною, але його пісня "розходилась по світу стоголосою луною". До його слова прислухається молодь, бо воно давало пораду. Сенс свого життя поет вбачав у складанні віршів. Він вважав, що для його вільних дум "нема на світі ні застави, ні границі". Головне для поета — бути незалежним та поважати волю інших. Поет знав про силу поетичного Слова, яке було цінніше від усілякого багатства. Слово поста має дійову силу. Завдяки серенаді, що склав поет, лицар Бертольдо здобув прихильність коханої дони Ізідори. Під час війни, коли військо втратило вже сили, співці змогли повернути йому войовничий дух завдяки пісні, що склав поет. За мирних часів поет звеселяє рідну країну, розважає "не одну сумну родину". Коли скривджений та полюблений народ повстав проти жорстокого графа, поетове слово набуває сили зброї. За свої пісні поет не чекав ніякої нагороди: Золотих не хочу лаврів, З ними щастя не здобуду. Як я ними увінчаюсь, То поетом вже не буду. Незалежний поет не забуває "про страшні народні рани" і до останнього подиху служить народові. Таким чином, поет для Лесі Українки — активна людина, яка потрібна народові та суспільству.