1. У творах цього періоду постали картини українського народного побуту, складні людські історії, зокрема жіночі.
2.Шевченко звернувся до композиційного прийому, тому що він дає змогу зобразити широку панораму Російської імперії, допомагає і розкриттю ідейно-тематичного змісту поеми, і жанровим особливостям, бо життя, змальоване у творі, дійсно нагадує сон, оскільки суперечите усім реаліям.
Назвав поему комедією, тому що в ній засуджується несправедливий лад виражений сатирою, гротеском, карикатурою а злою іронією.
3.Гротеск — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвично смішним.
Гротесковим є й кінцевий епізод поеми, у якому від безглуздого крику царя провалюється під землю його челядь, без якої він стає жалюгідним, безсилим і смішним, саме в цей момент розкривається примарна сила царизму.
4.Образи – символи:
Сова– символ мудрості, істини.
Цар волі – узагальнений образ борців, носіїв провідних ідей;
рожеві квіти – безсмертні ідеї декабристів;
білі птахи -душі померлих на будівництві,
одна з пташок – Павло Полуботок;
5. У цій поемі йдеться про неможливість знищити душу народу, його прагнення до волі. Поема Т. Шевченка «Кавказ» присвячена щирому другові поета Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями.
6. Ця поема звертання не тільки до сучасників поета. Це слово й до нас з вами. Він закликає до єднання, щоб усміхнулася наша заплакана мати Україна, обняла й благословила своїх дітей, із сьгоденними подіями це й зараз актуально.
