Герасим Калитка - центральний образ комедії І.Карпенка-Карого "Сто тисяч". Це дуже багатий селянин. Його основне багатство - це земля. У Калитки вже є двісті десятин, проте жадоба до наживи не дає йому спокою: він мріє скупити всі навколишні землі,щоби їх не об'їхати і за три дні. Жадібність вбиває в ньому людську подобу: йому жаль окрайця хліба наймиту, сина мріє оженити на багатій дівчині, а віддавши заміж дочку - не дав зятеві посаг у сумі п'яти тисяч карбованців, який обіцяв.
Щоби скупити омріяну землю, Калитка вирішує купити сто тисяч фальшивих карбованців. Та навіть і тут Калитка намагається обманути, і замість домовлених п'яти тисяч дає три за фальшиві купюри. Та шахрай виявився хитрішим і підсунув Калитці мішок паперу.
Калитка біжить вішатися, а коли його знімають, він вважає, що краще смерть, ніж життя без грошей.
Цим образом автор показав повну деградацію сільського багатія, який, маючи мільйони, ладен вдавитися за копійку.
