Тема твору Олеся Гончара «Людина в степу»?

Це  пыдыйде чи може  я не так написала! сашко-цитатна характеристика : гостро відчуває несправедливість дорослих по відношенню до сіроманця " він один, а їх онде скільки " сміливий, ладен на все, аби врятувати друга, наважується йти в одесу разом з сіроманцем, аби йому врятували зір: " кілька разів падав, провалювався по груди, у валянки набилося сні на сніг кожушину " лагідний, завжди лагідно звертається до вовка турботливий, добрий, вірний друг: " я з тобою, я тебе не покину і не ві нікому " любить ліс і все, що в лісі : " до школи була і дорога, нею ходили всі, хто хотів, а сашко ходив стежиною, лісом". чепіжний-цитатна характеристика жорстокий-б"є коня прикладом, прив'язує вовка за шию до драбини боягузливий-підняв руки вгору, коли вовк загнав його в болото, говорить про потоп " загарбався головою в сніг", " задкував лісом". злопам"ятний -неодноразово згадує про козу, яку з'їв сіроманець злостивий- говорить про те, чому ввок не з"їв коня, коли той був ще молодий глузливий- глузує з собак, коли ті зачули сроманця як його впіймали, з дружини, яка годує собаку лютий- люто рушає на старого вовка, влаштовує погоню на нього безжалісний до коня, вовка, собак запобіжливий, послужливий " слухаю", " єсть" користолюбний-думає про те, як продасть цуценят брехливий-гоорить про те, що вовк з"їв вівцю, толочить посіви. схильний до крадіжок " як и я був вовком, я б тоді все розказав сіроманцеві і про чепіжного, як він ночами краде в полі солому " грубий-на грубість героя вказує його мова-груба та зневажлива

“Без дружби життя неповноцінне” – так нам кажуть люди. А чи справді без дружби життя не повноцінне?

Так, життя без дружби справді неповноцінне. Без дружби людина щасливо не проживе, тому що друзі, з якими ти товаришуєш, відігрють велику роль у житті. Вони тебе підтримують, до Про дружбу складено дуже багато повістей, віршів, оповідань та інше. Хороший приклад показує Ніна Бічуя у своїй повісті “Шпага Славка Беркути”.

Головні герої цієї повісті – Славко Беркута та Юлько Ващук. Раніше Славко та Юлько дружили, але щось пішло не так, і це призвело до конфлікту. Далі був двобій між хлопцями під час тренерування фехтувальників. Тоді Беркута не думав, що його друг ніколи не займався фехтуванням, він думав, як довести йому, що не все дається легко в житті. Згодом шпага Славка зламалася, ненароком заціпивши коліно Юлька, і Юлько потрапив в лікарню. Ващук після цього всього підмовив місцевих покидьків побити колишнього друга, але план провалився. Опинившись в поліції, “друг” назвався Славковим іменем. Також раніше Беркуту звинувачували в одному злочині, якого він абсолютно не коїв. Хлопця у тяжкі часи підтримували та розуміли однокласники, Лілі Теслюк, батьки та тренер. Закінчилося все це тим, що Беркута виграв шкільний суд та з нього всі звинувачення були скасовані.

Ось ця повість нам довела, що підтримка друзів дуже важлива у нашому житті.