1. Формула Вітькіного безнадійного кохання?

2. Скільки умов було для дуелю між Вітьком і Петром?

3. Кого Федько і Вітько називали зміюкою лукавою?

4. Скільки кроків життя і смерті розділяди двох дуєлянтів Вітьку і Петра?

ответ:В сучасному світі досить розвинена поезія. Вона високо цінується в любителів книг.

Проте, я вважаю, що завжди на першому місці у кожного читача була, є і буде - народна пісня. Адже, вона була створена нашими предками. В народних піснях приховано надзвичайно багато сенсу, життєвого досвіду та багато корисного.

На мою думку, обов'язком кожного українця є - хоча б раз заринутись в глибінь народної пісні. І я впевнена, що після цього, вона не покине серце читача. На жаль, в 21 столітті залишилось так мало читачів, які люблять книги, народні твори.

Тому, я закликаю кожного любити читати та поринути в пізнання "океану мудрості" - народних пісень.

Объяснение:

Якщо я неправильно зрозуміла запитання, поясни детальніше, будь ласка.

Любов — це найглибше почуття людини. Вона народжується разом з людиною і вмирає разом з нею. Любов буває різною: любов до жінки, до матері, до Батьківщини, до дитини. Але в будь-якому випадку вона робить людину духовно багатою, наче дарує їй крила.
Про це велике почуття писали майже всі письменники і поети. Дмитро Павличко також створив багато ліричних картин кохання. Як творець талановитих віршів, поем та пісень, він приніс у велику літературу долю свого краю, частку свого серця. Читачі схвильовано оцінили книжки Дмитра Павличка, які знаменували собою наступне визначне досягнення новітньої поезії, творчий злет українського мистецтва слова. Слово Д. Павличка, виразне й самобутнє, відшліфоване до блиску і точне, виповнене чуттям любові й ненависті, багате на барви і голоси життя, лине по-молодому дзвінко, щиро. Поезія Павличка така мелодійна, що вже давно привернула увагу композиторів. Щирості вислову поет досягає народнопісенними засобами, пестливими словами, ліричною схвильованістю.
Справді народною стала пісня "Два кольори". Краса і нев'януча свіжість її полягають передусім у глибинній поетичності тексту. Вільно оперуючи словом, поет досягає стислості вислову.
Усього доводиться зазнати людині на своєму віку, однак головним, визначальним повинні бути любов до батьків, здатність лишитися самим собою і тоді, коли вже "війнула в очі сивина". Дорогим і святим для героя пісні зостався "згорточок старого полотна і вишите... життя на ньому" — як добра згадка про матір, як заповіт вірності рідній землі.