Великою розкішшю для михайлика була

Людина щаслива у праці, у творенні чогось нового, доброго і корисного. Мірилом для кожного з нас є власна совість. Немає значення чи ти поет, чи художник, чи вчитель, чи лікар, чи простий селянин. Праця повинна бути чесною. В. Крищенко пише: Поміж гучних фанфарних нот Проходить істина без крику. Нас піднімає до висот Лиш праця − чесна і велика. Дуже вдало сказав Борис Грінченко: Не велике я поле зорав, Та за плугом ніколи не спав. Щоб робив, те робив я до краю І всю силу, що мав я і маю, На роботу невпинную клав. Лише чесна і самовіддана праця можуть зробити кожного з нас щасливими. Українці − дуже працьовита нація. Ще з давніх часів про нас говорять як про добрих хліборобів. Хоч праця на землі − важка, проте вона − чесна. Які чудові слова В. Симоненка: Праця людини − окраса і слава, Праця людини − безсмертя її. Наш час ставить нові вимоги до праці. Та все ж ми повинні так відноситися до праці, щоб вона була для нас внутрішньою потребою. Г. Сковорода ще у далекі часи підносив ідею природної праці. Він обстоював думку про те, що праця з нахилом, за покликанням, за здібностями приносить щастя людині і користь суспільству

Товста тітка до світила
Приїхала в місто:
– Ой, несе мене, нівроку,
Як у діжці – тісто.
Мабуть, криза в світі збила
Обмін речовини…
– Як харчуєтесь, шановна?
– Як уся родина.
Навіть менш, ніж чоловіку
Й дітям насипаю…
Правду, що вони не з’їли,
Звично доїдаю.
Припишіть мені від цього
Ліки або тести!
– Я вам раджу якнайшвидше
Дві свині завести. –
За півроку пацієнтка 
Знову їде в місто,
Бо за формою зробилась
Товща сумоіста. 
Обійшов її світило
Спереду і ззаду:
– Мабуть, проігнорували
Ви мою пораду.
– Що ви, доктор?! Доїдаю,
Як рішили з вами,
За дітьми, за чоловіком
І двома свинями!