"Чорна Рада"
Що сталося під час зібрання?
а)розбрат серед козаків
б)вбивство
в)непорозуміння
Чому Сомко не захотів, щоб його захистили браття?
а)бо він ніхто, якщо погибає Україна
б)став на бік Брюховецького
в)він скорився долі
Чому хотіли обрати за гетьмана Брюховецького?
а)бо всі будуть рівні з козаками
б)не буде війни
в)вірили, що принесе мир

З давніх-давен, на Русі зразком надзвичайної сили духу і великої сили волі були богатирі. Одним з них був Ілля Муромець.
Хто ж такий Ілля Муромець?
На відміну від більшості казкових богатирів Ілля Муромець був реальним персонажем. За розповідями, він був народжений в маленькому селі Карачарова, не далеко від міста Муром. Він був єдиною дитиною в селянській родині. За переказами, Ілля Муромець просидів не виходячи з дому тридцять три роки, але незабаром доля підкинула йому сюрприз у вигляді старців, що проходили повз села і завдяки яким він і став захисником Русі. Після того, як Ілля випив казкової води, яка була спеціально заговорена, він зробив свій перший крок, він, можна сказати і переміг самого себе і свої страхи.
На подальшому своєму шляху Ілля Муромець, як і будь-який інший казковий герой, зустрічав безліч лиходіїв, які так і хотіли втілити свої злісні плани в життя. Першим з таких лиходіїв виявився - Соловей Розбійник, але на відміну від персонажа богатиря, цей образ був абсолютно казковий. Це був збірний образ степових кочівників, яким російський народ протистояв в кінці X - початку XI століть. Після того як Ілля мужньо розправився з лиходієм, він привіз його до Києва. На огляд людям.
Навіщо ж Ілля Муромець ризикував собою?
Ілля, на відміну від інших російських богатирів, здійснював свої подвиги заради матінки-Русі, а не заради нагород з княжого двору, спохвали і слави. Про це говорить той факт, що коли Ілля Муромець виявився на перетині трьох доріг, богатир пішов в ту сторону, де він був знайшов свою смерть. Цей рішення далося богатирю не легко і поїхав він на Київ, щоб постояти за Русь, битися з ворогами і доблесну службу несті. Іменно ось так закінчилась розповідь про славного богатиря, але насправді, це був тільки початок легендарного шляху Іллі Муромця.
Завдяки своєму величезному мужності і непохитної сили волі і великої любові до рідної землі Ілля Муромець став улюбленим казковим персонажем.

Кажуть, що кожна дитина талановита. Чому ж тоді в історії України немає нікого подібного до природознавця Вернадського чи кардіохірурга Миколи Амосова, співака-філософа Бориса Гмирі чи художниці від народу Катерини Білокур? Чому ніхто не досяг генія Тараса Шевченка?

Зрозуміти природу людини, перевтілення дитячого яскравого світу на сірий, буденний і нецікавий змогла поетеса Ліна Костенко.

Вона зберегла у своєму серці незаплямовану душу дитини, що й до Ліні Костенко стати талановитою особистістю.

Дівчинка Анна з її вірша "Кольорові миші" дуже схожа на саму поетесу, яка дарує чарівний яскравий світ своїм читачам.

Чому ж десятирічна "підсудна Анна стала перед судом"? Чим вона завинила перед сусідом і всім світом? Поетеса подає у вірші "претензії" сусіда до дівчинки, які стосуються виховання його дітей:

Вони були нормальні і здорові, а ця чаклунка збила їх з пуття, і Вночі їм сняться миші кольорові. Од тих мишей немає нам життя.

Сусіда дівчинки обдурює, що в звичайному осінньому листі можна бачити щось інше, ніж саме листя! В цьому і полягає вся "моральна школа" дівчинки!

Ліна Костенко в образі "сірого сусіда", який хоче бачити все за стандартом, показує обмежених людей, що живуть лише матеріальними інтересами, не бачать красу навколишнього світу. Таких можна назвати моральними дальтоніками. Ця алегорія проходить через весь текст вірша. Сама поетеса неодноразово зустрічалася з подібними "сірим и сусідами" "від літератури", тому досить тривалий час вірші Л. Костенко не потрапляли до друку: "сірі сусіди" виявились не тільки "сірими", а ще й агресивними. Все, яку вірші: "Чаклунок ми караєм по закону".

Крім філософського сюжету вірша вражає мова поетеси: яскрава, соковита. Якщо героїня Ліни Костенко вгледіла в осінньому листі подобу кольорових мишей, то поетеса в осі н ньому сон ці бачить "яблуко недоквас", яке стояло "в голих кленах у вікні". Як точно за кольором, формою, емоційним станом героїні і читачів!

Поетеса поділяє світ на кольоровий, що асоціюється з неповторністю, з яскравими особливостями, як дівчинка Анна, і сірий та чорний, що несуть з собою обмеженість, агресію, зло.

І хоч "суддя в судейській чорній мантії" виносить вирок всьому кольоровому світові; Ліна Костенко закликає читача до оптимізму:

І раптом нявкнув кольоровий кіт. Залив чорнилом вирок на папері.

Поспішаймо жити, ставаймо дорослими, мої однокласники! Але давайте не загубимо кольорового світу дитинства!