Відповідь:
1Б. Павлусеві було 15 років
2В. На Запоріжжя пішов брат Петро
3. Щоб знайти свою сестру Ганусю, Павлусь сказав Девлет-гірею, що ніби-то саме його сестра знає, що сталося з сином хана після бою з козаками.
4. Місце зустрічі козаків в степу - Свиридова могила. Цитата " Але всі старші козаки знали, де стоїть Свиридова могила і кожен до неї потрапляв, хоч би й уночі"
5. Коли сотник віддав наказ наступати Павлусь злякався. Цитата " Павлусеві забилося серце, як почув сотників наказ Його напав страх".
6. Коли виявилося, що серед бранців немає Ганусі, Павлусь почав просити брата і батька їхати в Крим визволяти сестру. Але вони йому відмовили, посилаючись на те, що і сестри не виручать, і самі згинуть. Тому Павлусь вирушив на її пошуки до Криму один. Цитата: "Вони відразу догадалися, що завзяте хлоп'я поїхало шукати сестри, а звідти напевно не вернеться, пропаде".
7. Харциз Карим, якого Павлусь зустрів по дорозі в Крим, відібрав у хлопця коня, сідло з золотом, а самого Павлуся продав у рабство крамарам-татарам.
8. За те, що харциз Карим обдурив хлопця, а ще бальше за те, що він зрадив свій народ, свою землю, козаки його засудили до страти і відтяли йому голову.
9. Під час подорожі з крамарами Павлусь змирився з своєю долею, розуміючи, що йому все рівно потрібно потрапити до Криму, а також сподіваючись на те, що татари до йому розшукати сестру. Він наполегливо вивчав татарську мову, допомагав татарам під час подорожі, у тому числі допомагав спілкуватися їм з іншими бранцями.
10. Павлуся від розправи за втечу від татарина Мустафи врятувало, те, що в двір купця прийшов мулла від Девлет-гірея у пошуках будь-кого, хто може знати хоч щось про долю єдиного сина Девлет-гірея. А Павлусь сказав, що йому це відомо, але про це він розкаже лише самому Девлет-гірею.
Пояснення:
Рівень води весь час збільшувався. Монголи почали збирати каміння на купи і стояли на них. Селяни не хотіли чекати, доки ворог втопиться, вони хотіли якнайшвидше покінчити з цим. Вони валили купи каміння, і монголи з страшнимкриком падали у воду. Всі чекали неминучої загибелі. Загинули всі, окрім невеличкої купки людей, серед яких були Бурунда і Тугар Вовк з молодим Беркутом. Перед цим невеличким гуртом зібралася вся тухольська громада. Бурунда знову пропонує відпустити Максима в обмін на життя. Захар відповідає: "Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю!" Мирослава просить Захара погодитися на пропозицію, але він непохитний. Бурунда піднімає сокиру, щоб вбити Максима, але Тугар Вовк відрубує йому руку. Бурунда втрачає рівновагу і падає, потягнувши з собою Максима. На вцілілу купку ворогів Захар Беркут кидає камінь. Все йде під воду. Мирослава втрачає свідомість, але Максим виринає з води і кидається до батька. Радісний крик проноситься над селом.
Захар Беркут помирає, перед смертю благословляючи дітей. Останніми його словами були: "Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!"
Багато змінилося з того часу.
Объяснение:
