Сіроманця обступило в бузку все собаконаселення району, він відступив до ракушнякової стіни
паркану, далі вже було нікуди, а воно лізло, його було багато, тоді Сіроманець перекусив
намордник і став хапати їх за загривки і викидати на черепицю.
Сашка, йому здалося, дуже довго не було, позаду — стіна, тоді Сіроманець перескочив через
стіну і щез.
