Повість М. Коцюбинського "Дорогою ціною" присвячена життю українського народу на початку XIX ст. У повісті відтворено долю молодих людей, яка була досить типовою для того часу. Опинившись в неволі, трудове селянство, "як дикий тур, загнаний, знесилений", не бажало, одначе, скоритися з панським ярмом на шиї. Багато з них бігло з-під кріпацтва у вільні краї, зокрема за Дунай, де після зруйнування Запорозької Січі 1775 року було засновано Задунайську Січ. Але й там не було волі і спокою, бо панство ловило втікачів і, якщо не засилало до Сибіру, то "одсилало в кайданах назад, знов у неволю, на панщину". І невідомо, що було краще: загинути чи залишатися жити у знущанні.
На мою думку, із цієї історії можна почерпнути багато мудрості. По–перше, відчайдушна спроба втечі Остапа й Соломії демонструє нам усю нескореність та волелюбність українського народу. Як і безліч селян в 30х роках 19 століття, вони не побоялися покинути рідний дім, аби віднайти свободу. Ні небезпеки, ні смертельні загрози, ні труднощі не змогли зупинити невпинний потік сподівань на вільне життя. Закохані чудово знали, якою може бути плата за їхню мрію, проте, не вагаючись, кинулися до волі. Їхня справжня віра й жертовність заради одне одного насправді вражає. Врешті за свободу їм таки довелося сплатити найвищу плату — життя. Соломія, намагаючись визволити Остапа, втонула в Дунаї, а парубок залишився вбитим морально й фізично, бо втратив кохану.
Объяснение:
5. Рядки «Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть!» присвячені Івану Котляревському.
6. Поезія «Стоїть в селі Суботові» містить згадку про Богдана Хмельницького.
7. Дівчину залоскотали русалки у баладі "Причинна"
8. Заклик до єднання слов’янських народів звучить у творі "Єретик", "Гайдамаки".
9. Художній прийом, використаний Шевченком в рядках «За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі», називається метафорою (перенесення ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості) Є там і гіпербола (навмисне перебільшення для посилення виразності сказаного), і алітерація (повторення однорідних приголосних звукі, щоб підвищити інтонаційну та емоційну виразність).
10. «Великою, вольною, новою сім’єю» називає Шевченко майбутнє суспільство України у творі "Заповіт"
