У чому алегоричність образу коня Шептала

Одного разу ми з подругою та з її батьком прогулювалися лісом. Час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, іти додому. І ось раптом ми з подругою мало не крикнули з переляку. У кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина і ми побачили, як вовк, величезний, сірий, побіг вперед лісом, наче не помічаючи нас. 

Я була дуже здивована і налякана, але батько подруги Олександр Степанович заспокоїв нас: "То був не вовк, просто собака, схожий на вовка". Тоді, заспокоївшись, я запитала, чому цей собака тут гуляє, так далеко від людей. І Олександр Степанович розповів мені таку історію... 

Була зима. Лісничий, що наглядав за цим лісом і жив неподалеку, йшов рано-вранці на риболовлю і вирішив по дорозі зайти до лісу, подивитись, як там справи. Вже виходячи з лісу, чоловік почув тихеньке скавчання. Він прислухався. Скавуління лунало з-за величезного, припорошеного снігом дерева. Лісничий поспішив туди і за деревом в снігу він побачив мале цуценятко, що дуже змерзло. Чоловік, не гаючи часу, схопив його, заховав у рукавицю і швидко побіг додому. 

Прибігши, він поклав цуценя і почав його гріти. Цуценятко зігрілося, вижило. Лісник його вигодував, виростив. Виріс з маленького кволого цуценяти величезний сірий собака, що назавжди залишився вірним ліснику, що врятував його від смерті. Живе цей пес з лісником, а вдень гуляє лісом. Його всі знають і ніхто не боїться. А звуть його просто — Вовк, бо дуже він схожий на нього. 

Почувши цю історію, ми з подругою ще трохи посиділи, а потім раді і щасливі за Вовка пішли додому. І всю дорогу я думала про те, як добре, що на світі є такі люди, які люблять, охороняють тварин і в скрутну хвилину допомагають їм. 

Бертольд:

1."Попереду їхав лицар" (Це говорить про його положення у суспільстві)

2."Та лихий такий, крик боже!" (Як поводить себе з іншими)

3."Голос маю, - каже лицар, -

Та не тямлю віршування... " (Не мав таланту до віршів, але мав гарний голос)

4."Всім вміли догодити,

Тільки нашого поета

Пан забувся запросити" (Його відповідь на зчинене йому добро поетом)

5."Годі жартів! - крикнув згода,

Бо задам тобі я гарду!" (Не мав терпіння)

Поет:

1."Проживав поет нещасний,

Але мав талант до віршів

Не позичений, а власний" (Був бідним, але добре віршував)

2."От собі - людина Божа!" (Гарна людина)

3."Теє слово всім давало

То розвагу, то пораду" (Допомагав людям с повсякденним життям)

4."Ось пожди лиш трохи, зараз

Будеш мати серенаду" (Визнає велику силу кохання)

5."Ей, я лиха не боюся,

З ним ночую, з ним і днюю" (Пережив багато на своєму шляху та був готовий до всього)