Пізня весна
Цього року весна запізнилася. Уже так хотілося тепла, а сонячні промінці, хоч і виглядали з-за хмарок, та все ж не поспішали дарувати свої лагідні обійми. Лежав сніг. У березні ще були морози. Того ранку я йшов до школи повз озеро, вкрите кригою. Вітер проймав наскрізь, аж зводило зуби. У школі хлопці повідомили, що біля озера сіла велика зграя лелек, які повернулися з вирію. Всі зраділи і вирішили, що після уроків побіжимо туди. І ось, лиш пролунав дзвоник з останнього уроку, ціла юрба дітлахів зібралася біля школи. Ми наввипередки бігли до озера. Кожен намагався бігти швидше, щоб першим побачити птахів, які обов’язково повинні принести весну. Прибігши, побачили знесилених птахів, що топталися на березі, сподіваючись знайти хоч якусь їжу.
Минали дні. Птахам нічого було їсти, і вони почали гинути. Тоді мешканці села вирішили до нещасним. Люди підгодовували їх, приносячи на берег їжу. І дорослі, й малі несли все, що могли їсти лелеки. Хто зерно, хто хліб... Більшість чорногузів наші односельці врятували.
Птахи, відпочивши, полетіли до своїх домівок, на старі гнізда.
Ø Визначити структуру тексту. На які частини можна його поділити? Який сюжет цього тексту?
ІV. Опрацювання пам’ятки до складання твору-оповідання
План:
1. Березневі морози.
2. Повернення з вирію лелек.
3. Пташиний голод.
4. Порятунок чорногузів.
5. Повернення птахів до своїх домівок.
